Справа № 686/23750/19
Провадження № 22-ц/4820/349/20
04 лютого 2020 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Грох Л.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання - Дубова М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2019 року, суддя Ягодіна Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням,
встановив:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09.12.2019 року позовну заяву було залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати вказану ухвалу суду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскільки у позовній заяві, поданій ним до суду він просив проводити розгляд справи судом без його участі, тому залишення його позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України є незаконним.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Судом встановлено, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 08.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.11.2019 року, про яке учасники справи були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою учасників справи в підготовче засідання 06.11.2019 року, підготовче засідання було відкладено судом на 09.12.2019 року.
У зв'язку з неявкою в підготовче судове засідання позивача ОСОБА_1 , який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, ухвалою суду від 09.12.2019 року позовну заяву було залишено без розгляду.
Мотивуючи своє рішення суд виходив з того, що оскільки позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом двічі підряд, 06.11. та 09.12.2019 року не з'явився в судове засідання, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов підлягає залишенню без розгляду.
Однак такий висновок суду є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна людина має можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Це право гарантується частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якій зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» суд зазначив, що частина 1 статті 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві (Bellet v. France, 04/12/1995, Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, у статті 6 представлено «право на суд», разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (Golder v. The United Kingdom, 21/02/1975, § 36).
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. The Czech Republic, 12/11/2002, § 49).
Згідно з ч. ч. 1, 3, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд зазначає, що правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи (ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 січня 2019 року у справі № 346/3736/15-ц, від 25 березня 2019 року у справі № 757/5359/18-ц, від 31 січня 2019 року у справі № 442/2263/18).
Постановляючи спірну ухвалу суд не звернув увагу на ту обставину, що в тексті позовної заяви ОСОБА_1 , яка була залишена судом без розгляду, міститься заява позивача про проведення підготовчого засідання за його позовом та розгляду справи в цілому без його участі, на підставі поданих ним доказів. Таким чином в суду не було передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 . За вказаних обставин, враховуючи невідповідність висновків суду обставам справи, порушення норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382, 384, 389 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2019 року скасувати, справу направити до Деражнянського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 04 лютого 2020 року.
Судді: Р.С. Гринчук
Л.М. Грох
Т.В. Спірідонова