Справа 688/4427/19
№ 1-кп/688/43/20
Вирок
Іменем України
03 лютого 2020 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань в м.Шепетівка кримінальне провадження №12019240270001103 по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Рішнівка Шепетівського району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , не працюючого, учасника бойових дій, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
09 листопада 2019 року близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на території торгівельно-розважального комплексу, розташованого по АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту із потерпілим ОСОБА_6 , який виник на ґрунті неприязних відносин, що виникли раптово, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно протиправно наніс один удар правою ногою в живіт потерпілого. В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_7 , ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота: розриву тонкої кишки, що ускладнився розлитим фібринозним перитонітом, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості, як небезпечне для життя в момент спричинення.
Своїми умисними діями, які виразились в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив фактичні обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорював правової кваліфікації вчиненого ним діяння. Вказав, що 09 листопада 2019 року приїхав на святкування дня народження знайомого в с. Плесна. Близько 21 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території торгівельно-розважального комплексу по АДРЕСА_3 , вступив у словесний конфлікт із потерпілим ОСОБА_6 , під час якого наніс йому один удар правою ногою в живіт. Внаслідок заподіяного ним удару, потерпілий був госпіталізований до лікарні. У скоєному щиро розкаявся, попросив пробачення у потерпілого, зазначив, що добровільно відшкодував завдану шкоду у зв'язку з лікуванням в розмірі 50 тисяч грн. Дуже шкодує про вчинене, просив суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 визнав фактичні обставини, встановлені органом досудового розслідування. Підтвердив показання обвинуваченого щодо обставин, за яких було вчинено злочин. Зазначив, що 09.11.2019 року близько 20 год. прийшов до торгівельно-розважального комплексу, розташованого по вул. Миру, 6, в с. Плесна Шепетівського району Хмельницької області пограти більярд. Через деякий час, перебуваючи на території даного комплексу, зробив обвинуваченому зауваження, оскільки він кинув пляшку на дорогу. У зв'язку з цим виникла словесна суперечка. Згодом обвинувачений почав чіплятись до чоловіка його знайомої ОСОБА_8 . Він став на його захист. ОСОБА_7 запропонував вийти на вулицю для розмови. На вулиці, під час словесного конфлікту, коли він присів, обвинувачений наніс йому один удар правою ногою в живіт, від якого він впав та відчув різкий біль. Оскільки біль не минав, був госпіталізований до лікарні, де йому зробили операцію. Два тижні знаходився на стаціонарному лікуванні у Шепетівській ЦРЛ. Ствердив, що на даний час претензій до обвинуваченого ні морального, ні матеріального характеру не має, оскільки з ним помирилися, прийняв вибачення останнього, просив призначити мінімальне покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Прокурор ОСОБА_5 , вказуючи на те, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, фактичні обставини ним та потерпілим не оспорюються, просив визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та щодо обрання йому запобіжного заходу.
Після з'ясування чи правильно розуміють обвинувачений ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_6 зміст фактичних обставин, враховуючи, що сумнівів у добровільності їх позицій не має та, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку, суд розглянув справу відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд вважає, що дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України як умисне нанесення тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд виходить із загальних засад призначення покарання відповідно до ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу винного, позицію потерпілого щодо виду покарання.
ОСОБА_7 є особою молодого віку, учасником бойових дій, неодружений, не працює, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога КНП «Шепетівська ЦРЛ» не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно висновку органу пробації виправлення останнього можливе без позбавлення або обмеження волі.
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_7 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_7 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, при призначенні покарання обвинуваченому суд не вбачає підстав для застосування положень статті 69 КК України.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів
З огляду на викладене, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, за якою він обвинувачується із звільненням від відбування покарання, з встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, який буде достатнім для того, щоб засуджений в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Застосовуючи положення ст. 75 КК України, суд враховує, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, обставини та спосіб вчинення злочину, за яких тяжкі наслідки у виді тілесних ушкоджень настали від одного удару, поведінку обвинуваченого після вчиненого діяння по відношенню до потерпілого, примирення з потерпілим та добровільне повне відшкодування завданої шкоди, що на думку суду привело до позитивних змін в його особистості й створило у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві. Крім того, суд враховує індивідуальні властивості особи обвинуваченого, висловлення щирого жалю з приводу вчиненого, відновлення нормальних відносин з потерпілим, а також позицію потерпілого щодо виду покарання.
На переконання суду, такий захід примусу відповідатиме меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння та його наслідкам.
Заявлене прокурором у судових дебатах клопотання про продовження запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді особистого зобов'язання слід задовольнити та продовжити такий запобіжний захід строком на 30 днів, що забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання продовжити до 03 березня 2020 року включно.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Шепетівський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1