Справа № 308/13565/19
29 січня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Іванов А.П., ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Шутко О.М. щодо опису та арешту майнових прав боржника у ТОВ «Самшит» та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До суду надійшла вищевказана скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця, відповідно до якої скаржник просить суд визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області - неправомірною, зобов'язати державного виконавця вжити заходів щодо опису та арешту майнових прав боржника.
Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 23.03.2018 та 06.11.2019 подав заяву до виконавчої служби, і просив звернути стягнення на майнові права боржника, проте відповіді не отримав. При цьому скаржник посилається на ч. 1 ст. 48 ЗУ «про виконавче провадження, якою регламентовано, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи обов'язки.
Формою звернення сторони виконавчого провадження до суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, є скарга на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, що прямо передбачено положеннями розділу VII ЦПК України.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.13 постанови від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості щодо змісту оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Окрім того, у п. 9 Узагальнення Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі, яке було підготовлено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 року, зазначено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до скарг сторін виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження рішення суду першої інстанції тощо.
Отже, до вимог поданої до суду скарги мають застосовуватись норми Розділу ІІІ ЦПК України.
Так, частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачені вимоги, які повинна містити скарга.
Всупереч даній нормі скаржником не додано постанову про відкриття виконавчого провадження, чи будь-яких інших доказів, з яких вбачається, що таке виконавче провадження існує. Встановити наявність зведеного виконавчого провадження за №34090187, в якому за твердженням скаржника, державним виконавцем було допущено бездіяльність, шляхом пошуку вказаного провадження в АСВП, не вдалося.
Окрім цього, скаржник обґрунтовує бездіяльність державного виконавця тим, що такий ігнорує його заяву, зокрема від 06.11.2019, якою він просив державного виконавця звернути стягнення на майнові права боржника, при цьому підтвердження факту отримання державним виконавцем такого листа ОСОБА_1 , останній не додає. Також, скаржником не додає підтвердження, що він звертався до державного виконавця з заявою аналогічного змісту 23.03.2018.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Також, заявник вказує, що бездіяльність державного виконавця полягає у не зверненні стягнення на майнові права боржника, як того просив скаржник в листі від 23.03.2018 та 06.11.2019, при цьому в прохальній частині, такий просить суд зобов'язати державного виконавця вчинити зовсім іншу дію - вжити заходів щодо опису та арешту майнових прав.
Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід уточнити та конкретизувати зміст заявлених вимог.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Всупереч вказаному, скарга та додатки направлені до суду скаржником в одному примірнику.
Отже, скаржнику необхідно привести у відповідність з ЦПК України, подану ним скаргу, долучити до неї копії доказів та подати у відповідності до кількості учасників справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов'язаня вчинити певні дії без руху.
Керуючись статтями 10, 175, 260, 447 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області Шутко О.М. щодо опису та арешту майнових прав боржника у ТОВ «Самшит» - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення скарги без руху.
Роз'яснити, що в іншому випадку позовна заява вважається неподаною і повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов