Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/103/20
Провадження № 2-а/541/4/2020
04 лютого 2020 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Куцин В. М.
секретаря судових засідань Прус Т. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції м. Бориспіль УПП Київської області сержанта поліції Пономаренка Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі, -
17.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора батальйону патрульної поліції м. Бориспіль УПП Київської області сержанта поліції Пономаренка С. В. про скасування постанови серії ЕАК №1953075 від 08.01.2020 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.01.2020 відповідачем було винесено постанову серії ЕАК №1953075, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
08.01.2020 позивач в нічний час доби керував вантажним автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 із причепом НОМЕР_2 та безпідставно був зупинений відповідачем на 76 км автодороги Київ -Харків. Відповідач поверхово оглянувши автомобіль повідомив, що на одній із осей причепа встановлений різний «тим резини». Не погоджуючись з твердженнями відповідача він пропонував вимити від забруднень протектор шин, однак інспектор не прийняв до уваги його заперечення та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, незважаючи на клопотання позивача про необхідність проведення огляду гуми на колесах причепу та залучення до цього свідків, застосування фотографування чи відеозапису. Також відповідач не задовольнив клопотання позивача про забезпечення права на надання правової допомоги. В супереч вимог ст. 279 КУпАП не роз'яснив прав передбачених ст. 268 КУпАП та виніс оскаржувану постанову, яка не містить доказів скоєння ним правопорушення, що об'єктивно підтверджується фото таблицею доданою ним до позову, де зафіксовано зображення протектора шин на осях причепу що має один тип малюнку зробленого в світлий час доби 09.01.2020 року. Постанова не містить даних скоєння правопорушення, оскільки в супереч диспозиції ч.1 ст. 121 КУпАП в ній не вказано несправності якої системи автомобіля були виявлені інспектором при притягненні його до адміністративної відповідальності. З цих підстав вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ст.121 ч.1 КУпАП.
Просив суд скасувати постанову працівника поліції Пономаренка С.В. серії ЕАК №1953075 від 08.01.2020 про накладення на нього адміністративного стягнення по ст. 121ч.1 КУпАП у виді штрафу в сумі 340грн.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, так як в судове засідання не має можливості з'явитись, оскільки перебуває на лікуванні, підтвердивши вказані обставини фотокопією витягу з медичної карти стаціонарного хворого Миргородської ЦРЛ. Позов просив задовольнити, як законний та обґрунтований(а.с.24-25).
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не направив. Про розгляд справи повідомлений належним чином (а.с.26).
Ухвалою суду від 17.01.2020 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд з урахуванням положень ст. 286 КАС України (а.с.11,12).
Відповідно до положень ст. 205 КАС України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача та відповідача, оскільки останній незважаючи на задоволене судом його клопотання про відкладення розгляду справи до 04.02.2020 року, в судове засідання не з'явився,будучи належно повідормленим (а.с.27).
Суд дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1953075 від 08.01.2020 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн., внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 31. 4.5 ПДР України (а.с. 3).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст.9 КУпАП).
Відповідно до п.4 розділу І «Загальні положення» Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених серед іншого частиною першою, статті 121 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху (в тому числі визначені частиною першою статті 121 Кодексу).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У випадках, передбачених частинами першою та другою статті 258 КУпАП, посадовими особами Національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В супереч вимог вищевказаних положень закону відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено та при зверненні до суду позивача не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених в оскаржуваній постанові, що свідчить про порушення відповідачем порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Як і не спростовані докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог у вигляді фототаблиці де зафіксовано характер малюнка протектора шин на праві та лівій стороні причепу з номерним знаком НОМЕР_2 (а.с.7,8)
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом із причіпом ВІ9690 НОМЕР_3 у якого на одній осі встановлений різний тип ризини, порушив п.31,4.5 Правил дорожнього руху України, керування транспортним засобом що має технічні несправності коліс і шин. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів
Відповідно до розділу 31 ПДР України передбачено заборона експлуатації транспортного засобу за наявності технічних несправностей транспортних засобів та невідповідності вимогам. Зокрема відповідно до п. 31.4.5(г) - причепів вантажних автомобілів якщо на одну вісь встановлено шини з різними типами малюнків протектора.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність згідно із вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про національну поліцію» визначено, що Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Судом встановлено, що відповідачем, як посадовою особою, суб'єкта владних повноважень рішення якого оскаржуються, будь-яких доказів, які б підтвердили правомірність його дій, та що позивач вчинив адміністративне правопорушення, а саме порушив вимоги до п. 31.4.5 ПДР України не надано.
В свою чергу позивач в адміністративному позові заперечує проти вчинення ним адміністративного правопорушення зазначає про те, що не порушував Правила дорожнього руху. Позивачем надані докази на підтвердження своїх обґрунтувань, а саме: фототаблиці де зафіксовано характер малюнка протектора шин на правій та лівій стороні причепу з номерним знаком НОМЕР_2 , згідно якої вбачається, що на причепі вантажного автомобіля на всхі осях встановлено шини з однаковим типом малюнків протектора.
Тобто позивачем доведено, що причіп вантажного автомобіля яким він керував на одній (кожній із трьох) осі має однаковий тип малюнка протектора.
Таким чином суд приходить до висновку, що за наведених вище обставин вимоги п. 31.4.5 ПДР України позивачем не були порушені, отже в діях позивача немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, суд вважає, що згідно приписів вищенаведеної норми виникає необхідність закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, відносно позивача.
Керуючись ст. 9, 90, 86, 139, 243-246;255, 286 КАС України , - суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції м. Бориспіль УПП Київської області сержанта поліції Пономаренка Сергія Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК №1953075 від 08.01.2020, інспектора батальйону патрульної поліції м. Бориспіль УПП Київської області сержантом поліції Пономаренко Сергієм Васильовичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 340 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. М. Куцин