441/1359/19 2/441/121/2020
22.01.2020 р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Перетятько О.В.
за участі секретаря Сороки М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, що втратила право користування житловим приміщенням - житловим будинком АДРЕСА_1 .
Позов мотивує тим, що він є власником вказаного житлового будинку, у якому 30.06.2018 р. зареєстрована, але з 15.07.2018 року фактично не проживає без поважних причин його онука - ОСОБА_2 . Перешкод у користуванні вказаним житловим будинком їй не чинив, відповідачка втратила будь-який зв'язок із будинком, жодних витрат по утриманню спірного житла, оплаті комунальних послуг, ремонту, тощо не несе, в будинку відсутні її особисті речі та документи. З покликанням на порушення свої прав як власника, просить позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій позов підтримав, з мотивів, наведених у ньому, просив розглянути справу за його відсутності (а.с.49).
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду письмову заяву, в якій позов заперечила, вказала, що проживає з сім'єю в с. Івонівка Могилів-Подільського району Вінницької області, можливості зареєструвати місце проживання за даною адресою поки що не має, з покликанням на проходження медичної комісії для поновлення інвалідності за місцем своєї реєстрації, та у майбутньому можливістю придбання власного житла, просить в задоволенні позову відмовити, а справу розглядати без її участі (а.с. 33-37).
У судове засідання учасники судового процесу не з'явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання, а тому суд, з урахуванням поданих сторонами заяв, вирішив здійснювати розгляд справи у їхній відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, оглянувши заяви сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно з положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 383 ЦК України передбачено, що власник будинку має право використовувати помешкання для власного проживання та проживання членів своєї сім"ї.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачу - ОСОБА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру про реєстрацію права власності № 18805311 від 14.05.2008 р. (а.с. 6).
Із відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області від 23.09.2019 р., копії будинкової книги, довідки, виданої Родатицькою сільською радою Городоцького району Львівської області № 526 від 16.07.2019 р. вбачається, що у спірному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована, крім позивача, також онука - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 15-18, 20, 27).
З позовної заяви, долучених до матеріалів справи актів обстеження фактичного проживання № 33 від 21.01.2019 р., № 208 від 13.03.2019 р., № 441 від 15.07.2019 р., № 830 від 27.12.2019 р., видно, що ОСОБА_2 зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 однак, в ньому не проживає без поважних причин з червня 2018 року, тобто більше одного року (а.с. 12-14, 50).
Власник відповідно до положень ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Оскільки, відповідачка не з'являється в належному ОСОБА_1 житловому будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстрована, без поважних причин більше одного року, витрат на його утримання не несе, іншим житлом забезпечена,позивач як власник будинку вправі вимагати визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а тому, суд приходить переконання про задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд вирішує розподіл судових витрат між сторонами.
Так, при поданні позову до суду ОСОБА_1 сплатив 768 грн. 40 коп. судового збору, що вбачається із квитанції № 20 від 18.07.2019 р. (а.с. 1).
Із копій посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Львівською облдержадміністрацією, Довідки до акта медико-соціальною експертною комісією № 848767 видно, що позивач - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю другої групи з дитинства (а.с. 34, 45).
За положеннями п. 9, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Частиною 6 ст. 141 ЦПК України передбачено якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Тому, враховуючи наведене, та беручи до уваги положення ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід компенсувати за рахунок держави та повернути позивачу сплачений ним судовий збір у розмірі 768, 40 грн. згідно квитанції № 20 від 18.07.2019 р.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщеннямзадовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , такою, що втратила право на користування житловим будинком АДРЕСА_1 .
Зобов'язати УДКСУ у Городоцькому районі Львівської обл. (м. Городок, м-н Гайдамаків, 21) повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , 768 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого згідно квитанції № 20 від 18.07.2019 р. на р/р 31210206013076.
Судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.