Справа № 2-2523/11
Провадження №6/523/132/20
"31" січня 2020 р. м. Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої судді - Середи І.В.,
за участю секретаря Щербан О.Д.,
представника стягувача - Глотова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа ,
18.11.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого документа, в якій просив також відновити прецесуальний строк для подання заяви про видачу дубліката виконавчого документа та видати дублікат виконавчого листа по рішенню Суворовського районного суду м.Одеси від 16.06.2011 року у справі №2-2523/11 від 03.10.2011 р.
В обгрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначив, що за рішенням суду з боржника ОСОБА_2 стягнуто на його користь 1586140 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн.. 03.10.2011 р. видано виконавчий лист, який неодноразово був пред'явлений до Першого Суворовського відділу ДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області. 21.10.2019 р. йому стало відомо, що виконавчий документ повернутий в 2014 р.. 25.10.2019 р. його представник ОСОБА_3 звернувся з заявою до Першого Суворовського відділу ДВС м.Одеси для з'ясування інформації про отримання виконавчого документу та постанови про закриття виконавчого провадження, а 11.11.2019 р. він отримав відповідь, з якої було з'ясовано, що жодного доказу про отримання виконавчого документу не існує. Всі дані свідчать про те, що виконавчий документ втрачений не з його вини, а з провини службових осіб відділу. У зв'язку з невиконанням судового рішення відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.382 КК України за №12013170490008013 від 25.12.2013 р..
В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_3 підтримав заяву та пояснив, що боржник не виконав до теперішнього часу рішення суду, з цього приводу проводиться кримінальне розслідування, стягувач не знав про повернення виконавчого документу та сам виконавчий лист не отримував, тому просив вимоги задовольнити.
Боржник ОСОБА_2 в засідання не з'явився, повідомлений належним чином, направив до суду відзив на заяву, за змістом якого просив відмовити в задоволенні заяви вказуючи на те, що стягувач свідомо не користувався своїми правами під час виконавчого провадження, він мав право на повторне пред'явлення виконавчого листа не пізніше 13.11.2015 р. відповідно до вимог ст.22 Закону України "Про виконавче провадження". Стягувач має самостійно контролювати стан виконавчого провадження, за п'ять років не вжив жодних дій для повторного пред'явлення виконавчого документу, тоді як вирішив притягнути боржника до кримінальної відповідальності, свідомо визначив, що такий шлях буде більш ефективним.
Заслухавши представника стягувача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як було встановлено з матеріалів справи 16.06.2011 р. Суворовським районним судом м.Одеси прийнято рішення у справі №2-2523/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно утримуваних коштів. Позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1586140 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн. .
23.08.2013 р. старшим державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м.Одеси Одеського міського управління юстиції Зубко Р.М. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2-2523/11 виданого 3 жовтня 2011 р. про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 1587960 грн. на користь ОСОБА_1 .
20.11.2013 р. старший державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Одеського міського управління юстиції Зубко Р. М. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, а 04.12.2013 р. Суворовський районний суд міста Одеси (справа № 523/18555/13-ц) зазначене подання задовольнив. 15.10.2019 р. ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси скасовано тимчасове обмеження .
Як вбачається з витягу з кримінального провадження №12013170490008013 24.12.2013 р. до Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України надійшло подання з Суворовського відділу ДВС щодо умисного невиконання ОСОБА_2 рішення суду.
13.11.2014 р. старший державний виконавець Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Одеського міського управління юстиції Зубко Р. М. на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві .
Згідно з вимогами п.7 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції яка діяла на час прийняття постанови, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.
Своїм листом від 11.11.2019 р. старший державний виконавець Тріфонов О.Ю. повідомив представника стягувача про відсутність підтверджуючої інформації про отримаання стягувачем виконавчого листа через закінчення строку зберігання, як виконавчих проваджень так і реєстрів поштових відправлень.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до вимог п.п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За змістом п.2 ч. 1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", який діяв на час відкриття виконавчого провадження, виконавчий лист виданий на виконання рішення суду може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
За ч.5 ст.47 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно з нормами ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Отже, з урахуванням встановлених обставин, строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання в один рік закінчився 13.11.2015 р., тому відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа .
Щодо клопотання про поновлення строку на подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа, то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки не передбачена нормами законодавства. Відповідно до вимог 433 ЦПК України встановлено лише право на звернення до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Нормою п.п.17.4 Перехідних положень ЦПК України чітко визначено право на звернення з заявою про видачу дублікату виконавчого документу до закінчення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, тобто у стягувача було таке право до 13.11.2015 р..
При цьому, суд звертає увагу на те, що наявність кримінального провадження не зупиняє виконавчі дії та не впливає на виконання виконавчого документу відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження". Стягувач є зацікавленою стороною у виконанні рішення суду та має право контролювати хід його виконання.
Враховуючи вказані норми та встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що заява є необгрунтованою тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 260,261, п17.4 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа №2-2523/11, виданого на виконання рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 16.06.2011 р., та про поновлення строку на подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа - залишити без задоволення .
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня складення повної ухвали.
Повна ухвала складена 04.02.2019 р.
Суддя: