справа № 492/162/17
провадження № 4-с/492/1/20
про залишення скарги без руху
31 січня 2020 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанови державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною вище скаргою про визнання постанови від 15 лютого 2018 року головного державного виконавця Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Коваленка Т.А., постанови від 09 квітня 2019 року старшого державного виконавця Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Видри І.О., про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами неправомірними та зобов'язання вищевказаних державних виконавців поновити заявнику право керування транспортними засобами та надіслати постанову про таке поновлення Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України для виконання, посилаючись на те, що 11 грудня 2019 року працівниками поліції було вилучено автомобіль, яким заявник користувався, та повідомлено про те, що у межах виконавчого провадження № 54458590 на виконання виконавчого листа № 492/162/17 від 03 квітня 2017 року про стягнення з заявника на користь ОСОБА_2 аліментів старшим державним виконавцем Овідіопольського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Видрою І.О. 09 квітня 2018 року винесено постанову, якою обмежено заявника у праві керування транспортними засобами, копію якої заявник отримав 20 січня 2020 року. Крім того, під час повторного ознайомлення з виконавчим провадженням № 54458590 (54456991) заявник 29 січня 2020 року дізнався про існування ще однієї постанови головного державного виконавця Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Коваленка Т.А. від 15 лютого 2018 року, якою також встановлено вищевказане обмеження. Заявник зазначає, що є водієм і заробляє перевезенням людей і вантажів, іншого джерела існування не має, перебуває у фактичних шлюбних відносинах та утримує співмешканку та трьох малолітніх дітей, вважає, що вказаними постановами державних виконавців порушено його права і свободи, у зв'язку з чим звернувся до суду з зазначеною скаргою.
Ознайомившись зі скаргою, поданою заявником, а також документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. 175 ЦПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Суддя вважає за необхідне застосувати саме ці норми ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження»при вирішенні питання про залишення скарги без руху, оскільки відповідно до роз'яснень, що викладені у п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз'яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з п. п. 2, 5, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомі адреси електронної пошти сторін; зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, однак заявником в порушення вказаних норм в скарзі не зазначено: адреси електронної пошти заявника та заінтересованої особи ОСОБА_3 , якщо такі відомі; докази, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зокрема перебування виконавчого листа на виконанні; вилучення працівниками поліції транспортного засобу; своєчасного подання до суду скарги на рішення державного виконавця; звернення зі скаргою на дії державного виконавця Видри І.О. до начальника відділу; позбавлення основного законного джерела засобів для існування у зв'язку з винесенням державними виконавцями оскаржуваних постанов; перебування у фактичних шлюбних відносинах та утримання малолітніх дітей; підтвердження заявника про те, що ним не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав. Крім того, звертаю увагу заявника, що у вступній та прохальній (вимога про зобов'язання державних виконавців вчинити певні дії) частині скарги містяться суперечності в назвах посад державних виконавців, тому заявнику необхідно вказати правильні назви посад державних виконавців.
Також, заявником у скарзі не викладені обставини та не зазначені докази обґрунтування звернення до суду з вимогою про зобов'язання державних виконавців поновити заявнику право керування транспортними засобами та надіслати постанову про таке поновлення Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ України для виконання.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» скарга у виконавчому провадженні має містити реквізити виконавчого документа (зокрема, його резолютивну частину), однак в порушення зазначеної норми подана до суду скарга не містить такого реквізиту виконавчого документа, як його резолютивна частина.
Вказані недоліки скарги унеможливлюють вирішення питання про призначення по ній судового засідання та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що скарга ОСОБА_1 на постанови державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та про зобов'язання вчинити певні дії підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом десяти днів з дня отримання заявником копії наявної ухвали.
Крім того, вважаю за необхідне попередити заявника, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі скарги на постанови державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та про зобов'язання вчинити певні дії, скарга буде вважатися не поданою, та повернута заявнику.
Спосіб усунення недоліків заяви полягає в поданні скарги у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на постанови державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами та про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити недоліки скарги протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.
Роз'яснити, що інакше скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.