Справа № 522/21871/19
Провадження по справі № 1-кс/522/2255/20
24 січня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження №12019160500006707 від 23.12.2019, про арешт майна, -
Слідчим відділом Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019160500006707 від 23.12.2019 року, за ознакою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 23.11.2019 р. до Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшов рапорт слідчого про те, що в ході моніторингу мережі інтернет було виявлено публікацію на сайті «Facebook» про те, що невстановлені особи умисно пошкоджують пам'ятку архітектури, а саме незаконно руйнують та пошкоджують будинок АДРЕСА_1 .
Як вбачається з інформації оприлюдненої в ЗМІ (посилання на публікацію ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )) та згідно даних з державного реєстру нерухомих пам'ятників України будівля в провулку Маяковського під № 7 згідно наказу МКТ № 728/0/16-08 - є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення № 484-Од (комплекс споруд Маяковського) та будь-які дії із вказаним об'єктом можуть виконуватися при наявності відповідного дозволу згідно процедури, а саме:
Статтею 24 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначений порядок утримання та використання пам'яток культурної спадщини. Відповідно до цієї статті власник або уповноважений ним орган, користувач, зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби.
Статтею 26 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначено, що усі роботи щодо консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади обласної, міської державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.
Науково-проектна документація розробляється спеціалізованою організацією, що має відповідну ліценцію на виконання зазначеного виду робіт. Після розробки науково-проектної документації на проведення робіт на пам'ятках вона підлягає погодженню органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до Державних будівельних норм України А.2.2-14:2016 визначений склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам'яток культурної спадщини, яка погоджується місцевим органом охорони культурної спадщини. Роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Статтею 27 Закону України “Про охорону культурної спадщини” передбачено забезпечення заходів щодо охорони пам'яток, а саме:
? У разі загрози пошкодження, руйнування чи знищення для пам'ятки, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
? Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов'язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.
? У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам'ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.
Керуючись статтею 30 Закону України “Про охорону культурної спадщини” органи охорони культурної спадщини зобов'язані заборонити будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини. Приписи органів охорони культурної спадщини є обов'язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами. Органи місцевого самоврядування зобов'язані повідомляти відповідні органи охорони культурної спадщини про бездіяльність власника або уповноваженого ним органу, особи, яка набула права володіння, користування чи управління, що створює загрозу пам'ятці.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про охорону культурної спадщини” особи, уповноважені органами охорони культурної спадщини мають право безумовного доступу до об'єктів культурної спадщини з метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення.
? Власник об'єкта культурної спадщини або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, виконавець реставраційних робіт зобов'язані допускати уповноважених органами охорони культурної спадщини осіб для виконання ними своїх обов'язків до об'єктів культурної спадщини та на їхню територію.
? У разі проведення на об'єкті культурної спадщини реставраційних або ремонтно-будівельних робіт власнику такого об'єкта необхідно попередньо звернутись до органу охорони культурної спадщини та повідомити про наміри проведення таких робіт.
? Попередньо між органом охорони та власником обов'язково підписується охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини. Договір укладається безоплатно.
? У разі проведення робіт на об'єкті культурної спадщини власнику необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг (м. Одеса, вул. Косівська, 2-Д) та подати для погодження документації наступні документи:
1. Для погодження та отримання висновку про можливість проведення реставраційних робіт на об'єктах культурної спадщини місцевого значення до Центру надання адміністративних послуг подаються:
1) Заява встановленого зразка на ім'я начальника управління містобудування та архітектури;
2) Основні креслення архітектурно-будівельної частини проекту, розробленого згідно діючого законодавства та державних будівельних норм - 2 примірники: оригінал та копія;
3) Викопіювання з генерального плану (частини ділянки, на якій передбачено проведення робіт) - 2 примірники: оригінал та копія;
4) Копія реставраційного завдання, затвердженого в установленому порядку;
5) Копія охоронного договору на об'єкт культурної спадщини, укладеного з місцевим органом охорони культурної спадщини - управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Одеси;
6) Копія сертифіката головного архітектора проекту та головного інженера проекту (при наявності).
7) Документ про належність об'єкта культурної спадщини до державної, комунальної чи приватної власності (копія свідоцтва про право власності, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно тощо);
8) Копія довіреності, на підставі якої інтереси заявника представлятиме його уповноважена особа (у разі потреби).
2. Для погодження та отримання висновку про можливість проведення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на об'єктах культурної спадщини місцевого значення:
1) Заява встановленого зразка;
2) Копія акту технічного стану об'єкта культурної спадщини або копія висновку технічної експертизи;
3) Проектна документація в обсязі, необхідному для забезпечення проведення протиаварійних та невідкладних робіт (дефектний акт з обмірними планами або робоча документація на виконання протиаварійних робіт);
4) Дефектний акт з переліком та обсягами виконуваних робіт;
5) Викопіювання з генерального плану (частини ділянки, на якій передбачено проведення робіт) - 2 примірники: оригінал та копія
6) Копія охоронного договору на об'єкт культурної спадщини укладеного з місцевим органом охорони культурної спадщини - управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Одеси;
7) Документ про належність об'єкта культурної спадщини до державної, комунальної чи приватної власності (копія свідоцтва про право власності, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно тощо);
8) Копія технічного плану будівлі та фотофіксація аварійних ділянок (у разі проведення внутрішніх робіт);
9) Паспорт опорядження фасаду та фото сучасного вигляду фасадів (у разі проведення зовнішніх робіт);
3. Для погодження та отримання висновку про можливість проведення поточного ремонту на об'єктах культурної спадщини місцевого значення:
1) Заява встановленого зразка;
2) Документ про належність об'єкту культурної спадщини до державної, комунальної чи приватної власності (копія свідоцтва про право власності, витягу з реєстру тощо);
3) Перелік видів робіт, які планується здійснити (з описом будівельних матеріалів, конкретним місцем проведення робіт (фасади,приміщення, горище, дах тощо) та їх обсягами;
4) Копія технічного плану будівлі (у разі проведення внутрішніх робіт) або обмірний план;
5) Викопіювання з генерального плану (частини ділянки, на якій передбачено проведення робіт) - 2 примірники: оригінал та копія
6) Вибіркова фотофіксація ділянок будівлі(фасади, приміщення, конструкції), що потребують проведення поточного ремонту;
7) Копія охоронного договору на об'єкт культурної спадщини укладеного з місцевим органом охорони культурної спадщини - управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Одеси;
4. Для погодження та отримання висновку про можливість проведення робіт в межах території об'єктів культурної спадщини або в зонах їх охорони:
1) Заява, встановленого зразка;
2) Перед проектна або проектна документація (містобудівні обґрунтування, розрахунки, технічні та обмірні плани, креслення, ескізні проекти тощо) обов'язково з паспортом оздоблення фасаду;
3) Викопіювання з генерального плану (частини ділянки, на якій передбачено проведення робіт) - 2 примірники: оригінал та копія
4) Фотофіксація будівлі чи споруди, яка планується під ремонтні роботи або реконструкцію, або місця нового будівництва (до початку робіт);
5) Квартальні розгортки в існуючому вигляді та з запроектованим об'єктом;
6) Документ про належність об'єкту до державної, комунальної чи приватної власності (копія свідоцтва про право власності, витягу з реєстру тощо);
7) Копія охоронного договору на об'єкт культурної спадщини укладеного з місцевим органом охорони культурної спадщини - управлінням містобудування та архітектури Міської ради міста Одеси;
8) Документ про відведення земельної ділянки з її цільовим призначенням.
? На один пакет документів на друкованому бланку за встановленим зразком заповнюється заява “Про надання висновку про можливість проведення робіт на об'єкті культурної спадщини”.
? Фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання, крім випадків, установлених законом.
? Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об'єкта.
? Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи електронній формі.
? Письмова заява може бути подана суб'єкту надання адміністративної послуги особисто суб'єктом звернення або його представником (законним представником), надіслана поштою.
? Адміністративна послуга вважається наданою з моменту отримання її суб'єктом звернення особисто або направлення поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) листа з повідомленням про можливість отримання такої послуги на адресу суб'єкта звернення.
? У випадках, передбачених законодавством, відповідний документ може бути надісланий поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку. При цьому строк доставки поштової кореспонденції не зараховується до строку надання адміністративної послуги.
Статтею 6-1 Закону України “Про охорону культурної спадщини” визначений порядок надання дозволів, погоджень і висновків органами охорони культурної спадщини.
? Дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.
? Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
? Набуття суб'єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об'єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.
Згідно, отриманої інформації посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області в межах повноважень, на підставі факту виявлення самочинного будівництва за вищевказаною адресою, керуючись абзацом 5 пункту 7 Порядку здійснення державного-архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553(далі- Порядок), згідно направлень на проведення планового (позапланового) заходу, проведено держархбудконтроль в порядку позапланової перевірки щодо дотримання ОСОБА_5 вимог містобудівного законодавства під час провадження останнім містобудівної діяльності.
Станом на момент перевірки, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з травня 2011 року інформація щодо реєстрації документу, що дає право на виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою - відсутня.
Під час здійснення держархбудконтролю встановлено, що виконуються будівельні роботи з укріплення стін першого поверху швелерами та улаштування цегляної кладки в приміщеннях 503 та 707.
Враховуючи вищевикладене, а саме: невиконання законних вимог приписів, 13 листопада 2019 року керуючись Порядком, посадовими особами Департаменту складено відповідні акти та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ОСОБА_5 .
На даний час, зазначені незаконні будівельні роботи призвели до значного пошкодження та часткового руйнування вказаного об'єкта культурної спадщини.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Враховуючи те, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що вищезазначене майно відповідно до даних Державного реєстру нерухомих пам'яток України будівля в провулку Маяковського під № 7 згідно наказу МКТ № 728/0/16-08 - є пам'яткою архітектури та містобудування місцевого значення № 484-Од (комплекс споруд Маяковського) прийнятий під охорону держави, як пам'ятка архітектури національного значення, пам'ятка історії місцевого значення а також той факт, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді заборони проводити будівельні та ремонтні роботи в будівлі розташованої в буд. АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_5 створить реальну загрозу знищенню інженерних та конструктивних елементів даної будівлі, які є невід'ємною частиною пам'ятки архітектури, призведе до псування або втрати оригінальних елементів декору та оздоблення будівлі, а також може загрожувати перетворенню споруди в інший об'єкт, який не буде відповідати первісному, історичному проекту, що в свою чергу вплине на статус будинку, як пам'ятки архітектури що унеможливить чи ускладнить встановлення об'єктивної істини за кримінальним провадженням.
З метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виникла необхідність у звернені до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту на вказане майно.
Слідчий в судовому засіданні підтримав вимоги клопотання про накладення арешту в повному обсязі та просив його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на зазначене майно, надавши ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2019 р. та П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 р., згідно яких задоволено позов ОСОБА_5 до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ДДАБІ в Одеській області. Скасовано постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ДДАБІ в Одеській області №119,120,121,122,123,124 про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 96 КУпАП. Судовими рішенням встановлено, що позапланова перевірка, яка проведена інспектором будівельного нагляду ДДАБІ в Одеській області від 24.05.2019р., була проведена безпідставно.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на майно. Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.
Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження №12019160500006707 від 23.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.
Слідчий в своєму клопотанні, як на підставу для накладення арешту на майно, посилається на те, що ОСОБА_5 не виконуються законні приписи посадових осіб ДДАБІ в Одеській області, які склали відносно ОСОБА_5 відповідні акти та протоколи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності.
Вказане в клопотанні слідчого ствердження спростовується дослідженими в судовому засіданні рішеннями Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2019 р. та П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 р., якими були скасовані акти, складені посадовими особами ДДАБІ. Вказане спростовує доводи клопотання слідчого та свідчить про відсутність на момент розгляду клопотання підстав, стверджувати, що за адресою: м. Одеса, провулок Маяковського, 7, приміщення 503, загальною площею 1011,2 кв.м (реєстраційний номер 1914850551101), проводяться незаконні будівельні роботи, а відтак, відсутні підстави, передбачені ст.ст.170-173 КПК України, для накладення арешту на майно, вказане в клопотанні слідчого, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , про накладення арешту на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1011,2 кв.м (реєстраційний номер 1914850551101), - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського Апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
24.01.2020