Справа № 521/17661/19
Провадження №2/521/961/20
04 лютого 2020 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Поліщук І.О.,
при секретарі - Феслер О.С.
розглянувши у відкритомусудовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 11 серпня 2012 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу у сторін є син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що сімейні відносини з відповідачем не склалися через різні погляди на сімейне життя, через це вони перестали розуміти один одного, було втрачене почуття поваги та довіри, сім'я фактично розпалася. Позивачка переконана, що їх подальше спільне життя, як подружжя, і збереження шлюбу не можливо, суперечило б їх інтересам.
Ухвалою суду від 04 лютого 2020 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, судове засідання призначене до розгляду на 04 лютого 2020 року на 10 годину 15 хвилин.
У судове засідання 04 лютого 2020 року позивачка не з'явилася, подала заяву до канцелярії суду, де зазначила, що підтримує свої позовні вимоги, наполягала на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 04 лютого 2020 року не прибув, надав заяву до канцелярії суду, де зазначив, що визнає позовні вимоги, проти розірвання шлюбу не заперечує, просить розглянути справу в його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що 11 серпня 2012 року сторони уклали шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 115.
Від шлюбу у сторін є син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося з причини різних характерів, сторони проживають окремо, подружні стосунки припинено, спільне господарство не ведеться.
Ухвалою суду від 28 листопада 2019 року сторонами надано строк на примирення до 04 лютого 2020 року.
За час розгляду справи, враховуючи що позов подано 23 жовтня 2019 року, подружжя ОСОБА_5 не примирилося. В своїй заяві позивачка категорично наполягала на розірванні шлюбу, відповідач не заперечував.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
При дослідженні судом фактичних взаємин між позивачкою та відповідачем, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з них.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України).
Пленум Верховного Суду України Постанові № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляду справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя звернув увагу суду, що при визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставин справи. Якщо після призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припинені шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Суд, з врахуванням того, що примирення сторін не відбулося, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, приймає рішення про задоволення позову.
Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. З врахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги про розірвання шлюбу та встановлює порядок виконання рішення суду у відповідній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 92, 206, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. 3, 24, 105, 110, 112,113,115 Сімейного кодексу суд, -
Шлюб зареєстрований 11 серпня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 115 між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити - « ОСОБА_5 ».
Встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого воно, після набрання ним законної сили, є підставою для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб про його розірвання органом державної реєстрації актів цивільного стану (відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 115 СК України).
Рішення суду може бути оскаржене учасниками процесу до апеляційного суду Одеської області в тридцятиденний термін.
Повний тест рішення складено 04.02.2020 року.
Головуючий: І.О. Поліщук
04.02.20