04 лютого 2020 року
м. Київ
провадження № 51-359впс20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
у режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання першого заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_9 про направлення кримінального провадження № 42018160690000288 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло клопотання першого заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_9 про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_6 з Новокаховського міського суду Херсонської області доіншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Клопотання мотивовано тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 необхідно направити до іншого суду, оскільки, на думку прокурора, не встановлено місця закінчення злочину. Так, вчинені ОСОБА_6 дії, які були спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_10 , а також підбурювання до надання неправомірної вигоди службовим особам, відбувалися в різних місцях Херсонської області, зокрема у м. Херсоні, м. Генічеську, Новокаховському районі, однак у ході розслідування не встановлено місця, де ОСОБА_6 планував одержати від ОСОБА_11 передані ОСОБА_10 грошові кошти. Також прокурор зазначає, що ОСОБА_6 має намір уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений тривалий час займав керівні посади на різних підприємствах Херсонської області, здобув широке коло зв'язків серед посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування Херсонської області, а також серед правоохоронних та контролюючих органів Херсонської області, які, на думку прокурора, він може використати з метою впливу на об'єктивність розгляду кримінального провадження щодо нього суддями Херсонської області. Тому для забезпечення повного та неупередженого розгляду кримінального провадження прокурор просить направити кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за межі юрисдикції Херсонського апеляційного суду.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити клопотання, захисників та обвинуваченого, які вважають клопотання безпідставним, перевіривши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Положенням ч. 1 ст. 34 КПК визначено, що кримінальне провадження може бути передано на розгляд до іншого суду, якщо: до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності; після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду; обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; ліквідовано суд, який здійснював судове провадження.
Як убачається з матеріалів наданих Новокаховським міським судом Херсонської області до цього суду з Військової прокуратури Південного регіону України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018160690000288 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.
У поданому клопотанні прокурор, як на підставу для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, зазначає те, що вчинені ОСОБА_6 дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_10 , а також підбурювання до надання неправомірної вигоди службовим особам, відбувалися в різних місцях Херсонської області, зокрема у м. Херсоні, м. Генічеську, Новокаховському районі, однак у ході розслідування не встановлено місця, де ОСОБА_6 планував одержати від ОСОБА_11 передані ОСОБА_10 грошові кошти.
За загальним правилом визначення територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснюється в тому суді, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якого побудована судова система в цілому.
Разом із тим Верховний Суд, вирішуючи подане клопотання, враховує те, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах, а також у закінченому замаху на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою у інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто у вчиненні незакінчених злочинів.
При цьому відповідно до положень ст. 12 КК інкримінований ОСОБА_6 злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК, є більш тяжким ніж злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК.
Верховний Суд вважає, що оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні незакінчених злочинів, при вирішенні питання щодо територіальної підсудності, необхідно брати до уваги останні дії вчиненні обвинуваченою особою на доведення найтяжчого (серед інкримінованих органом досудового розслідування) злочину до кінця.
У цьому кримінальному провадженні, орган досудового розслідування встановив, що 21 червня 2019 року ОСОБА_10 приблизно о 16:10, перебуваючи поблизу магазину «Фреш», розташованого за адресою: вул. Французька , 55 м. Нова Каховка Херсонської області за вказівкою ОСОБА_6 передав ОСОБА_11 , який не був обізнаний про обставини вчинення злочину, обумовлену суму неправомірної вигоди в розмірі 30 000 доларів США (що відповідно до офіційних даних НБУ станом на 21 червня 2019 року становило 791 276, 28 грн), яку той повинен був передати ОСОБА_6 , нібито для подальшої передачі голові Щасливцевської сільської ради ОСОБА_12 та депутатам цієї ж ради за прийняті на 93 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання рішення про надання дозволу ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на розробку проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок. При цьому ОСОБА_6 не мав наміру виконувати прийняті на себе зобов'язання по передачі неправомірної вигоди службовим особам Щасливцевської сільської ради, а бажав привласнити грошові кошти в особливо великих розмірах та використати їх на власний розсуд. Однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки 21 червня 2019 року після отримання ОСОБА_11 від ОСОБА_10 грошових коштів вчинення злочинів присічено правоохоронними органами.
Таким чином, згідно з встановленими органом досудового розслідування обставинами, останні дії, вчиненні ОСОБА_6 на доведення злочинного умислу до кінця, були вчиненні у м. Нова Каховка, тобто в межах територіальної юрисдикції Новокаховського міського суду Херсонської області.
Крім того, доводи прокурора щодо можливої необ'єктивності суддів у Херсонській області при здійсненні розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 не заслуговують на увагу з огляду на те, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Згідно зі ст. 126 Конституції України вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється, держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім'ї.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Окрім того, законодавством України закріплена система гарантій незалежності суддів під час здійснення правосуддя.
Разом із тим, будь-яких даних про можливу необ'єктивність або упередженість в цьому провадженні суддів у Херсонській області прокурор у клопотанні не наводить.
Водночас, такі дані, за умови їх належного підтвердження, можуть слугувати підставою для відводу судді, але не для направлення кримінального провадження до іншого суду (винятком є випадки, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК, про які прокурор у клопотанні не зазначає).
Будь-яких інших підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для направлення кримінального провадження з одного суду до іншого у межах юрисдикції різних апеляційних судів, клопотання прокурора не містить.
Таким чином, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання прокурора про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 34 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання першого заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_9 про направлення кримінального провадження № 42018160690000288 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
