Ухвала
03 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 2-1446/10
провадження № 61-2058ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно.
Позов обґрунтовано тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом на спадкове майно матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно ОСОБА_2 звернувся до Шишацької державної нотаріальної контори, але нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва, з підстав втрати правоустановчих документів на спадкові земельні ділянки. У зв'язку з наведеним звернувся до суду з зазначеним позовом.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування на майно, яке складається з: земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,77 га, вартістю 42 361,86 грн, що розташована на території Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області і належить померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 09 жовтня 2001 року серія Р1 № 504489; земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,77 га, вартістю 42 361,86 грн, що розташована на території Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області і належить померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 12 липня 2005 року серія ПЛ № 218019.
Не погодившись із зазначеним рішенням, у жовтні 2019 року ОСОБА_1 - особа, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати та залишити позов без задоволення.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, зокрема запропоновано надати мотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року.
Апеляційний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження керувався пунктом 4 частини п'ятої статті 358 ЦПК України.
ОСОБА_1 у січні 2020 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Касаційне провадження в частині оскарження рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року не підлягає відкриттю з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Таким чином, частина перша статті 389 ЦПК України передбачає оскарження у касаційному порядку рішення суду першої інстанції лише після їх перегляду в апеляційному порядку.
Водночас, рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року не було предметом перегляду в апеляційному порядку, оскільки ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року необхідно відмовити.
Водночас, касаційна скарга в частині оскарження ухвали Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року не може бути прийнята до розгляду судом з наступних підстав.
Як убачається матеріалів касаційного провадження, 24 січня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Згідно частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).
До касаційної скарги заявник додає копію повідомлення Акціонерного товариства «Укрпошта» про отримання нею поштового відправлення, однак з наданої інформації неможливо встановити що саме отримала заявник.
Отже, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, навести поважні підстави для поновлення такого строку та надати інші докази на підтвердження зазначених обставин.
За змістом частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 Цього кодексу.
Крім того, касаційна скарга містить клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що майновий стан заявника не дозволяє їй сплатити судовий збір.
На підтвердження зазначеного, суду надає довідку Великобузівського старостинського округу Виконавчого комітету Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області від 17 січня 2020 року № 55, в якій зазначено що ОСОБА_1 на даний час ніде не працює.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Звернувшись до суду з відповідним клопотанням, заявником не надано суду доказів того, що розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік, відповідно до положення статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Доводи про важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору без надання доказів наведеного не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
У зв'язку з наведеним особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно сплатити судовий збір або подати інші докази відсутності можливості сплати судового збору.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 420,40 грн (2 102,00 грн х 0,2).
Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; символ звітності банку - 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення її недоліків.
Керуючись пунктом 2 частини першої статті 389 та пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 вересня 2010 року відмовити.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 листопада 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 03 березня 2020 року, але не більше десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших підстави для поновлення строку у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Ю. Гулейков