Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 668/13275/14-ц
провадження № 61-36145св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: територіальний сервісний центр 6541 регіонального Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області, автогаражний кооператив «Феміда-2»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року в складі судді Кузьміної О. І. та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року вскладі колегії суддів: Ігнатенко П. Я., Воронцової Л. П., Радченка С. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: територіальний сервісний центр 6541 регіонального Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області, автогаражний кооператив «Феміда-2», про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання угод недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що що з 27 травня 1972 року по 23 квітня 2014 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .
Під час шлюбу з відповідачем ними було придбано: квартиру АДРЕСА_1 , автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; побудовано гараж у автогаражному кооперативі «Феміда-2» (далі - АК «Феміда-2») та відкрито депозитний рахунок на ім'я відповідача в банку «Фінанси і Кредит», на якому знаходяться їхні спільні кошти.
Враховуючи вказане та з урахуванням уточнення до позову, позивач просила: визнати удаваним договір дарування квартири кв. АДРЕСА_1 , укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л. Г., визнавши, що сторонами дійсно було вчинено договір купівлі-продажу вищезазначеної квартири;
- визнати указану квартиру спільною сумісною власністю подружжя та визнати за нею право власності на 1/2 частини зазначеної квартири;
- визнати недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , укладену між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , повернувши сторони у первісний стан;
- скасувати державну реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу за ОСОБА_3 ;
- здійснити поділ майна подружжя в натурі, виділивши їй автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, вартістю 87 000 грн, а відповідачу - гаражний бокс НОМЕР_2, вартістю 87 444 грн;
- зобов'язати Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області здійснити реєстрацію вищезазначеного транспортного засобу за нею;
- визнати грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку № НОМЕР_3 відкритому 15 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_2 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14 в філії «Південне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні), і на момент закінчення терміну дії депозитної угоди становили 137 284 грн 81 коп., спільною сумісною власністю подружжя;
- стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частини вказаних грошових коштів у розмірі 68 642 грн 50 коп.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив визнати транспортний засіб «Mitsubishi Galant», державний номерний знак НОМЕР_1 , та гаражний бокс № НОМЕР_2 в гаражному кооперативі «Феміда 2» його особистою власністю, стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , укладену 11 липня 2014 року між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_3 , повернувши сторони у первинний стан.
Скасовано державну реєстрацію вищевказаного транспортного засобу за ОСОБА_3 в Управлінні Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області. Здійснено поділ майна подружжя в натурі: виділено ОСОБА_1 автомобіль «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , вартістю 87 тис. грн; виділено ОСОБА_2 гаражний бокс НОМЕР_2 вартістю 87 444 грн.
Зобов'язано Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонській області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_4 , за ОСОБА_1 .
Визнано грошові кошти, які знаходилися на депозитному рахунку № НОМЕР_3 , відкритому 15 квітня 2014 року на ім'я ОСОБА_2 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14 в філії «Південне регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні), і становили на момент закінчення терміну дії депозитної угоди 137 284,81 грн, спільною сумісною власністю подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину грошових коштів, які знаходилися на вищевказаному депозитному рахунку, в сумі 68 642,50 грн.
Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л. Г., визначивши, що між сторонами було вчинено договір купівлі-продажу даної квартири.
Визнано вищевказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та визнано за останньою право власності на 1/2 частини вказаної квартири.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 15 липня 2015 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року змінено.
В частині визнання права власності на гаражний бокс, поділу в натурі гаражного боксу, автомобіля «Mitsubishi Galant», зобов'язання Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонської області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску за ОСОБА_1 скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на гаражний бокс в АК «Феміда-2», поділ в натурі гаражного боксу, автомобіля «Mitsubishi Galant», зобов'язання Управління Державтоінспекції УМВС України в Херсонської області здійснити реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant» 2008 року випуску за ОСОБА_1 .
Визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частини автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску.
У іншій частині рішення суду залишено без змін.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 жовтня 2015 року рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 06 травня 2015 року та рішення Апеляційного суду Херсонської області від 15 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій (новий розгляд)
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано удаваним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 травня 2004 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Ляшук Л. Г., зареєстрованим в реєстрі за № 1417, визнавши, що між сторонами в дійсності було вчинено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Визнано недійсною угоду купівлі-продажу автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 та повернуто сторони у первісний стан.
Скасовано державну реєстрацію транспортного засобу «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 за ОСОБА_3 в Територіальному сервісному центрі 6541 регіонального Сервісного центру МВС у Херсонській області.
Поділено спільне майно подружжя, виділено у власність ОСОБА_1 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 , а у власність ОСОБА_2 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 частини автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68 642,50 грн у рахунок компенсації 1/2 частини грошових коштів, що акумулювались на депозитному рахунку № НОМЕР_3 відкритому 15 квітня 2014 року в філії «Південне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 12 в м. Херсоні) на ім'я ОСОБА_2 за депозитною угодою № 326933/17165/3-14.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю відмовлено.
Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції (новий розгляд)
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року скасовано в частині вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У іншій частині рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 12 липня 2016 року залишено без змін.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції (новий розгляд)
Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2016 року скасовано в частині задоволення вимог про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу та поділу автомобіля між подружжям та ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у цій частині відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ автомобіля задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 110 627,85 грн в рахунок Ѕ частини вартості спірного автомобіля та стягнути витрати на проведення експертизи у сумі 1 413 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення виходив із того, що спірне майно було придбане в період перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у шлюбі та є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідач розпорядився спірними транспортними засобом на власний розсуд без письмової згоди позивача, тому вона має право на 1/2 частину грошової компенсації його вартості, виходячи з ціни на момент вирішення спору. Визнання договору купівлі-продажу недійсним в подальшому призведе до негативних наслідків щодо отримання такої компенсації, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 рокупредставник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності у зв'язку із чим неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що розмір грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля слід визначати, виходячи із загальної вартості на час розгляду справи, а не із суми, за яку це майно було продано.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами установлено, що спірний автомобіль придбаний подружжям у період шлюбу 09 жовтня 2008 року, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 та відчужений останнім ОСОБА_3 за договірною ціною 87 000,00 грн, що підтверджено довідкою-рахунком від 11 липня 2014 року та заявою від 11 липня 2014 року № 44408619.
Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 12 лютого 2018 року, проведеної під час апеляційного розгляду, ринкова вартість автомобіля «Mitsubishi Galant», 2008 року випуску, кузов НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_1 на момент дослідження складала 221 255,69 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Також Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), дійшов висновку, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Отже, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, враховуючи те, що спірний автомобіль є спільним майном подружжя й підлягає поділу, встановивши, що ОСОБА_2 розпорядився спірним автомобілем без належної згоди другого з подружжя, оскільки доказів виконання частини третьої статті 65 СК України вимоги про надання її письмової згоди на реалізацію автомобіля - суду не надано, дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу, та така компенсація підлягає стягненню з відповідача, виходячи з вартості транспортного засобу на час розгляду справи.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Щодо зупинення виконання рішення
Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2018 року зупинено виконання постанови Апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 рокузалишити без змін.
Поновити виконання постанови Апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун