Україна
11 січня 2010 р. справа № 2а-19557/09/0570
час прийняття постанови: 10-31
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Скокіні О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькавтопарковка»
до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області
про визнання недійсним припису та рішення про застосування економічних санкцій
за участю представників:
від позивача: Малишева Т.М. за дов.
від відповідача : Довгих Н.Д. за дов.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькавтопарковка» звернулось з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 286. Заявою від 10 грудня 2009 року без номеру позовні вимоги були змінені, позивач просив визнати недійсним припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 359 (а.с. 32). 28 грудня 2009 року позивачем було надано уточнення до позовних вимог, у яких просить визнати недійсним припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 359 та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 286 (а.с.55). Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Державною інспекцією з контролю за цінами у Донецькій області було проведено планову перевірку позивача з питання порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з паркування автотранспорту за період з 17 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року. У ході перевірки було встановлено завищення розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру тарифу, а саме завищення збору за паркування автомобілів що призвело до отримання необґрунтованої суми виручки в розмірі 43506,60, про що видано припис від 23 жовтня 2009 року №359-286 з вимогою усунути порушення, та рішення від 23 жовтня 2009 року № 286 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 130519,80 грн..
З приписом позивач не згоден, оскільки вважає, що пункт 5.2 розділу 5 Положення про збір про паркування автотранспорту, яке є Додатком № 4 до рішення Донецької міської ради «Про затвердження місцевих податків та зборів» від 24 жовтня 2003 року №4/8 положення розповсюджується тільки на клієнтів автостоянок, які відповідають вимогам встановленим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №115. Позивач зазначає, що послуги автостоянки не надає, а надає тільки послуги автопаркування (надання місць для паркування автотранспорту), відповідно затвердженої дислокації платних місць паркування для автомобілів в м. Донецьку. Крім того позивачем було зроблено запит від 19 жовтня 2009 року №148 та отримано відповідь юридичного управління Донецької міської ради від 26 жовтня 2009 року №637, у якому підтверджується позиція позивача. У зв'язку з викладеним, просить визнати недійсним припис недійсним.
У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав, надали пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач з позовними вимогами не погодився надав заперечення (а.с. 46, 67), у яких зазначив, що відповідно до вимог статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» збір за паркування автотранспорту сплачується юридичними та фізичними особами, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних та відокремлених для цього місцях. Ставка збору встановлюється за 1 годину паркування та її граничний розмір не повинен перевищувати 3 % та 1% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян відповідно в спеціально обладнаних та відокремлених місцях. Донецька міська Рада рішенням від 24 січня 2003 року №4/8 встановила граничну ставку збору за паркування автотранспорту. Позивачем, приплаті за нічне паркування стягується паркувальний збір в розмірі 1,02 грн. замість 2,55, таким чином до бюджету не надходить певна сума коштів розрахувати яку не має можливості в зв'язку з відсутністю даних про кількість наданих послуг. З 17 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року в порушення пункту 2.5. додатку №4 до рішення Донецької міської ради «Про затвердження місцевих податків та зборів» від 24 жовтня 2003 року №4/8 за рахунок завищення розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включається в структуру ціни, а саме завищення паркувального збору при справлянні плати з паркування автомобілів, необґрунтовано отримана виручка склала 43506,60грн.. Відповідач зазначив, що позивачем надаються послуги, як погодинного паркування в денний період доби, так і за нічну стоянку, на підставі укладених договорів, використанням місячних абонементів, надаються послуги з паркування в денний або нічний час та цілодобова послуга на протягом місяця. Зазначені послуги, крім послуг з погодинного паркування в денні часи, не відповідають визначенню терміну паркування, У зв'язку з викладеним, заступником начальника інспекції прийнято спірне рішення та припис.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькавтопарковка» є юридичною особою, ідентифікаційний код 35318750, свідоцтво про державну реєстрацію від 01 серпня 2007 року А00№738255 (а.с.7).
Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено перевірку порядку формування, встановлення та застосування тарифів на послуги з паркування автотранспорту. За результатами перевірки було складено акт від 16 жовтня 2009 року № 610 (а.с.10). Відповідно до викладених у акті результатів перевірки формування та застосування цін, позивачем з 17 жовтня 2008 року по 01 вересня 2009 року за рахунок завищення розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включається в структуру ціни, а саме завищення збору з паркування автомобілів при справлянні плати з паркування автомобілів, необґрунтовано отримана виручка склала 43506,60грн., що є порушенням пункту 5.2 додатку № 4 до рішення Донецької міської ради «Про затвердження місцевих податків та зборів» від 24 жовтня 2003 року №4/8.
На підставі акту перевірки, 23 жовтня 2009 року було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 130519,80 грн.(а.с.10), та припис №359-286 про виконання законних вимог щодо усунення в місячний термін порушень державної дисципліни цін (а.с.34).
Відповідно до вимог статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки та збори» (далі Декрет) платниками збору за парковку автотранспорту є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.
Ставка збору за парковку автотранспорту встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка - у відведених місцях.
Збір за парковку автотранспорту сплачується водіями на місці парковки.
Згідно з вимогами статті 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.
Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю скасовувати окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників та надавати відстрочки у сплаті місцевих податків та зборів.
24 жовтня 2003 року рішенням Донецької міської ради №4/8 «Про затвердження місцевих податків та зборів» було затверджено Положення про збір про паркування автотранспорту, яке є Додатком № 4 (далі Положення) (а.с.18).
Розділом 3 Положення встановлено, що ставка збору встановлюється за одне місце парковки із розрахунку за одну повну або неповну годину парковки у розмірі 3 відсотків неоподаткованого мінімуму доходів громадян в спеціально обладнаних місцях та один відсоток у відведених місцях.
Розділом 5 Положення встановлено пільги по сплаті збору для деяких категорій осіб при дотриманні ними певних умов, де між іншим власники автотранспорту - постійні клієнти автостоянок (особи, які користуються послугами автостоянок на постійній основі за договорами на 1 місяць та більше) сплачують збір за парковку з розрахунку за одну годину парковки повністю, наступні години безкоштовно.
Пунктом 1.3 Положення визначено поняття «парковки транспортних засовів» - це тимчасова стоянка транспортних засобів у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
Поняття автостоянки визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №115 «Про затвердження Порядку зберігання транспортних засобів на автостоянках», це послуги щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб'єктами господарської діяльності, чи належать цим суб'єктам (надалі - автостоянки).
Аналіз вищезазначених норм свідчить, що діяльність з надання послуг з паркування транспортних засобів відрізняється від діяльності автостоянок за змістом, та правовим регулюванням.
Факт здійснення позивачем послуг з паркування транспортних засобів (не автостоянка) відповідачем не заперечується.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін та винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення в місячний термін порушень державної дисципліни цін, оскільки позивач здійснює діяльність з надання послуг з паркування транспортних засобів, а відповідно не суб'єктом правовідносин які регулюються пунктом 5.2 Положення. У зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з пунктом 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькавтопарковка» до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 359 та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 286, задовольнити повністю.
Визнати недійсним припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 359.
Визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 23 жовтня 2009 року № 286.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькавтопарковка» 3(три) грн. 40 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 січня 2010 року в присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі складена 15 січня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шинкарьова І.В.