Справа № 638/15890/19
Провадження № 1-кс/638/189/20
29 січня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
слідчих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
власника майна ОСОБА_7 ,
представників власника майна адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
заінтересованої особи ОСОБА_10 ,
представника заінтересованої особи ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судового засідання Дзержинського районного суду м.Харкова клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 про арешт майна, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_12 , за матеріалами кримінального провадження №12019220480004025 від 08.10.2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -
встановив:
До слідчого судді звернувся слідчий з клопотанням, в якому просить накласти арешт на автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L», чорного кольору номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.
В обґрунтування клопотання зазначає, що до Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 15.10.2019 року невстановлена особа, знаходячись за адресою м. Харків, пр-т. Перемоги, 71-Б незаконно заволоділа автомобілем марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила останньому матеріальну шкоду в значному розмірі.
15 жовтня 2019 року СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області згідно чинного законодавства за даним фактом були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12019220480004127.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що в жовтні 2017 року він в м. Києві придбав за 18 000 доларів США автомобіль «Mersedes-Benz S500L» та на транзитних номерах перегнав до м. Харкова де зареєстрував на Харківську реєстрацію на своє ім'я та отримав державний реєстраційний номер НОМЕР_3 після чого почав ним користуватися. Приблизно через тиждень користування йому вищевказаний автомобіль не сподобався, так як його габарити були не зручні у використанні по місту, у зв'язку з чим він вирішив продати вказаний автомобіль, про що дізнався його знайомий ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким вони знайомі напротязі близько 15 років та з яким він товаришував. ОСОБА_14 запропонував ОСОБА_13 придбати у нього його автомобіль за 18 000 доларів США, але на умовах, що вищевказані кошти ОСОБА_14 буде йому виплачувати щомісяця по 1000 доларів США до повної виплати, на що ОСОБА_13 погодився та наприкінці жовтня 2017 року ОСОБА_13 в присутності свого товариша ОСОБА_15 передав ключ та технічний паспорт на автомобіль «Mersedes-Benz S500» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_14 .
Наприкінці 2017 року ОСОБА_14 заплатив ОСОБА_13 в рахунок виплати за вищевказаний автомобіль грошові кошти в сумі 1000 доларів США, після чого на початку 2018 року ОСОБА_14 знову зустрівся з ОСОБА_13 та передав ще 1000 доларів США в рахунок виплати за автомобіль.
Через деякий час ОСОБА_13 почав телефонувати ОСОБА_14 поцікавитись коли той буде віддавати решту боргу за автомобіль, на що ОСОБА_14 почав уникати зустрічей з ОСОБА_13 , посилаючись на те що йому ніколи, не зручно, він у відрядженні та таке інше. Ще через деякий час під час телефонної розмови ОСОБА_13 з ОСОБА_14 , останній повідомив що автомобіль потрапив до ДТП та він на теперішній час займається його ремонтом.
05.09.2018 року на банківський рахунок ОСОБА_13 було зараховано грошові кошти в сумі 24 186 гривні 28 коп. зі страхової компанії «Оранта» в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, які потім в розмові ОСОБА_13 з ОСОБА_14 останній зарахував як виплату за вартість придбаного автомобілю.
15.10.2019 року ОСОБА_13 стало відомо, що його автомобіль «Mersedes-Benz S500L» д.н. НОМЕР_3 було без його відома, погодження та передоручення перереєстровано на третю особу. В результаті чого на теперішній час заборгованість ОСОБА_14 перед ОСОБА_13 за автомобіль складає 15 000 доларів США.
Згідно бази даних НАІС АМТ НП НУ, 17 жовтня 2017 року автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. « НОМЕР_3 », номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, чорного кольору, був зареєстрований на ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після чого було встановлено, що згідно бази даних НАІС АМТ НП НУ, 20 листопада 2018 року, автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. « НОМЕР_3 », номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, чорного кольору, був перереєстрований на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який по оперативним даним є племінником ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім того було встановлено, що вищевказаний автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. « НОМЕР_3 », номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, чорного кольору, в період з листопада 2018 року до липня 2019 року було перереєстровано декілька разів на різних осіб в різних обласних центрах (регіонах) України, що свідчить про те, що ОСОБА_14 з метою укриття факту вчинених ним неправомірних дій відносно власника автомобілю ОСОБА_13 таким чином, через третіх осіб намагався приховати факт злочину.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що в період з листопада 2018 року до липня 2019 року автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. « НОМЕР_3 », номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, чорного кольору було перереєстровано в м. Харкові з тим же реєстраційним номером « НОМЕР_3 » 20.11.2018 року на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешкає: АДРЕСА_1 ;
- 10.01.2019 року в м. Києві на ім'я ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешкає за адресою: АДРЕСА_2 з реєстраційним номером « НОМЕР_4 »;
- 14.02.2019 року в м. Запоріжжя на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 з реєстраційним номером « НОМЕР_5 »;
- 10.07.2019 року в м. Рівне на ім'я ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 мешкає АДРЕСА_4 з реєстраційним номером « НОМЕР_2 », який до теперішнього часу використовує вищевказаний автомобіль.
07.11.2019 року суддею Дзержинського районного суду м. Харкова винесено ухвалу про тимчасовий доступ до речей та документів, а саме оригіналів документів із ТСЦ 6349 на підставі яких проводилась перереєстрація автомобілю марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L» д.н. « НОМЕР_3 » з ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
12.11.2019 року слідчим Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області проведено доступ до оригіналів вищевказаних документів з тимчасовим їх вилученням із ТСЦ 6349.
12.11.2019 року під час ознайомлення потерпілого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матеріалами кримінального провадження, в тому числі з документами вилученими із ТСЦ 6349, останній під час додаткового допиту в якості потерпілого заявив, що в документах вилучених із ТСЦ 6349, а саме в договорі комісії № 4727 від 14.11.2018 року та акту технічного стану транспортного засобу № 4727 від 14.11.2019 року, складених від його імені, підписи не відповідають його підписам, та являються підробними. Також потерпілий ОСОБА_13 , заявив, що вказані документи були складені в м. Луцьку, однак останній жодного разу не був у вказаному місті, тем паче в день складання вказаних документів, а саме 14.11.2018 року. Потерпілий ОСОБА_13 , заявив що у вищевказаний день він знаходився в м. Харкові. Вказані факти свідчать про те, що описані правочини являються сфальсифікованими, та такими що не відповідають дійсності. Окрім того, ОСОБА_13 у своєму допиті пояснив, що жодних домовленостей з ПП «Кондор» він не укладав, та за допомогою в реалізації його автомобіля до них не звертався.
13.12.2019 року за адресою м. Рівне, вул. Шухевича,18-А було проведено тимчасовий доступ до автомобілю марки «Меrsedes-Benz» моделі «S500L», чорного кольору VIN НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером « НОМЕР_2 », з його послідуючим вилученням.
Слідчий зазначає, що є підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, а вказані в клопотанні предмети мають значення для досудового розслідування та є доказами у кримінальному провадженні. Зазначені у клопотанні предмети відповідають критеріям, передбаченим ч.2 ст. 167 КПК України, як тимчасово вилучене майно, яке може бути речовими доказами.
В судовому засіданні слідчий, прокурор, клопотання підтримали та просили задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_10 та її представник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували.
Представники власника майна просили задовольнити клопотання та накласти арешт на вилучене майно.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя дійшов наступного.
В провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП України в Харківській області знаходиться кримінальне провадження №12019220480004025 від 08.10.2019 року із попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення ч.3 ст.289 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що постановою слідчого СВ Шевченківського ВП ГУ НП в Харківській області від 18.12.2019 року кримінальному провадженні призначено судову авто-технічну експертизу щодо загальної вартості автомобіля марки «Mercedеs-Benz», моделі «S500L» він-код НОМЕР_6 .
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").
Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.ст. 168, ч. 2, 236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватися також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч.1 ст.167 КПК України), а й іншим особам.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Встановлено, що13.12.2019 року за адресою м. Рівне, вул. Шухевича,18-А було проведено тимчасовий доступ до автомобілю марки «Меrsedes-Benz» моделі «S500L», чорного кольору VIN НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером « НОМЕР_2 », з його послідуючим вилученням.
Вилучене, під час тимчасового доступу 13.12.2019 р., майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує ризик того, що у разі не накладення арешту існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення.
Отже, враховуючи мотиви клопотання та обґрунтування його слідчим, склад майна, на яке слідчий просить накласти арешт, оцінивши потреби досудового розслідування, правову підставу для арешту майна, враховуючи наслідки арешту майна для інших осіб, приймаючи до уваги необхідність проведення у кримінальному провадженні судової авто-технічної експертизи, слідчий суддя визнає клопотання таким, що підлягає задоволенню та вважає за необхідне накласти арешт на автомобіль марки марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L», чорного кольору номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем, оскільки на думку суду, саме такий спосіб застосування арешту відповідатиме критеріям розумності та співмірності обмеження в результаті накладення арешту на майно завданням кримінального провадження.
Також слідчий суддя враховує, що вказаний захід забезпечення майна є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст.174 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання слідчого Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 про арешт майна, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_12 , за матеріалами кримінального провадження №12019220480004025 від 08.10.2018 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.289 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «Mersedes-Benz» моделі «S500L», чорного кольору номер кузову НОМЕР_1 , 2005 року випуску, реєстраційний номерний знак « НОМЕР_2 », шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування вказаним автомобілем.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 03.02.2020 року о 15:00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1