Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6858/19
21 січня 2020 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.
при секретарі Осадчій А.Ю.,
за участю ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 27.10.2011 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції (актовий запис № 404).
Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею.
Також вказує, що сімейні стосунки фактично припинились близько року з ініціативи обох сторін. Спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на шлюб та сім'ю, внаслідок чого постійно виникали сварки, свідками яких ставали діти, що негативно впливало на їхній емоційний стан. На даний час спільне проживання та ведення господарства між ними припинено. Подальше збереження шлюбу не можливе, строк на примирення просить не надавати.
На підставі викладеного, просить шлюб, укладений між нею та відповідачем, - розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_5 ».
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.10.2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі, вказавши, що строк на примирення не потрібен. Зазначила, примирення не можливе, спільне господарство вони не ведуть Судові витрати просила стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву від 08.10.2019 про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав та не заперечував проти розірвання шлюбу.
Враховуючи думку позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об'єктивного та всебічного дослідження, суд приходить до наступного:
встановлено, що 27.10.2011 між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 404 (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).
Від шлюбу мають двох дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2 ), та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво серії НОМЕР_3 ), про місце проживання яких досягнуто між сторонами згоди. Спір про поділ спільного майна між ними відсутній.
Крім того, при прийнятті рішення по справі, суд враховує думку відповідача ОСОБА_4 , який повністю погодився із заявленими позовними вимогами щодо розірвання шлюбу та не заперечував проти їх задоволення.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За приписами ч. 3 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).
З'ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, сімейних відносин сторони не підтримують протягом тривалого часу, проживають окремо, вони не пов'язані спільним побутом та бюджетом, взаємні почуття між ними втрачені і примирення між сторонами неможливе. Крім того, на думку суду, подальше перебування їх у шлюбі буде шкодити їхнім інтересам та інтересам дітей, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається.
Частиною третьою статті 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно із відповідача стягнути на користь позивача сплачений нею при подачі подову судовий збір в розмірі 768грн. 40коп. (квитанція від 23.08.2019р.).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 105, 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 27.10.2011 року (актовий запис № 404) між ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 768грн. 40коп.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 31 січня 2020 року.
Головуючий: С. М. Позарецька