Україна
17 березня 2010 р. справа № 2а-1410/10/0570
час прийняття постанови: 14-10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучко В.М.
при секретарі Васнєві Д.Г.
за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 26.09.2009 року № 2757), відповідача - Рищенка Є.В. (довіреність від 23.02.2010 року № 9/1790), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2, до УДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області в особі ВРЕР № 3 м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа ОСОБА_1, в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач), звернувся до суду із позовом до УДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області в особі ВРЕР № 3 м. Донецька (надалі - ВРЕР, відповідач), у якому просить: зобов'язати відповідача надати висновок щодо нанесення спеціального індивідуального номеру або дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузову автомобілю Opel Vectra 1989 року випуску, колір синій, державний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 (в подальшому - автомобіль); надати інші документи, необхідні для здійснення нанесення спеціального індивідуального номеру або дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузову автомобілю; визнати дії ВРЕР по вилученню документів і номерних знаків на автомобіль неправомірними; визнати дії ВРЕР по знищенню документів і номерних знаків на автомобіль неправомірними; зобов'язати відповідача не перешкоджати власникові (або його представникам) в здійсненні права власності на автомобіль.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно відмовлено у наданні висновку щодо нанесення спеціального індивідуального номеру або дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузову автомобілю у зв'язку з його зміною, а також вилучені свідоцтво про реєстрацію автомобілю та державні номерні знаки. На думку заявника наведеними діями відповідач порушує норми Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, а тому позивач у судовому порядку просить зобов'язати відповідача надати висновок та визнати дії з вилучення та знищення документів і номерних знаків неправомірними.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просили задовольнити позов повністю.
Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог.
Заперечення обґрунтовані тим, що дії ВРЕР ґрунтуються на нормах діючого законодавства, оскільки у автомобілі самовільно змінений номер кузова, що є правовою підставою для анулювання його реєстрації, а також вилучення і знищення свідоцтва про державну реєстрацію та номерних знаків. Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що задоволенню не підлягають.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
11.04.2009 року позивач звернувся до ВРЕР № 3 міста Донецька при УДАЇ ГУМВС України у Донецькій області з заявою № 051602926 (3227404) щодо зняття з обліку автомобілю Оpel Vectra, 1989 року випуску, держаний номер НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2.
При проведенні огляду автомобілю відповідачем встановлено, що деталь з номером кузова НОМЕР_3 не належить даному автомобілю, а є ввареною у кузов саморобним способом, що також підтверджується висновком спеціаліста Донецького НДІ судових експертиз № 1440/1103 від 16.04.2009 року.
За результатами дослідчої перевірки, проведеною за заявою відповідача від 16.04.2009 року, 17.04.2009 року Будьонівським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області винесено постанову по відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 209 КК України за відсутністю складу злочину, що підтверджено копією вказаної постанови. Виходячи з пояснень сторін дана постанова не оскаржувалася та є чинною.
12.06.2009 року ВРЕР № 3 міста Донецька при УДАЇ ГУМВС України у Донецькій області підготовлений висновок про результати розгляду матеріалу щодо виявлення факту вварювання ділянки днища з номером на автомобілі Оpel Vectra держаний номер НОМЕР_1, згідно якому анульована державна реєстрація наведеного автомобілю, у зв'язку із встановленням фактів самовільної зміни номеру кузову.
У зв'язку з наведеним, відповідачем вилучені: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ЯНВ НОМЕР_4, та два державних номерні знаки НОМЕР_1, про що складено протокол від 16.04.2009 року.
Як вбачається із акту про знищення зіпсованих (анульованих) банків ДАЇ або вилучених номерних знаків б/н від 13.06.2009 року, білі легкові 5-тизначні номерні знаки НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію ТЗ ЯНВ НОМЕР_4 знищені у зв'язку із анулюванням реєстрації транспортного засобу у зв'язку із встановленням факту фальсифікації номеру кузова.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до ВРЕР з письмовими запитами стосовно нанесення індивідуального номеру чи дублювання первинного ідентифікаційного номеру, проте у задоволенні наведених звернень відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав (лист від 19.01.2010 року № /3 178).
Обмеження використання транспортних засобів, враховуючи специфіку експлуатації автомобіля, як джерела підвищеної небезпеки і водночас об'єкта права власності, встановлені Законом України «Про дорожній рух», Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, та Правилами дорожнього руху.
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про дорожній рух», державна реєстрація і облік транспортних засобів здійснюється органом Державної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, а також без талона про проходження державного технічного огляду в установлений строк чи з талоном, що не належить цьому транспортному засобу, тощо. Експлуатація транспортних засобів також забороняється, а талон про проходження державного технічного огляду вилучається в разі: порушення вимог щодо їх переобладнання; порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв; виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.
На виконання вимог цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388 затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» (далі - Правила № 1388; надалі за текстом постанови застосовуватимуться судом у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), згідно п. 3 яких державна реєстрація транспортних засобів здійснюється органами Державтоінспекції МВС з метою контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим в Україні вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням вимог законодавства, що визначає порядок сплати податків, внесення інших обов'язкових платежів, використання транспортних засобів в умовах воєнного та надзвичайного стану, а також для забезпечення їх обліку та попередження протиправних дій щодо них.
За приписами п. 38 вказаних Правил перереєстрація, реєстрація переобладнаних транспортних засобів, у тому числі самостійно, проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни). Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: свідоцтво, або його ксерокопія, про погодження конструкції транспортного засобу, що подається разом з актом приймання-передачі транспортного засобу; акт технічної експертизи, виданий лабораторією або технічним (випробувальним) центром, акредитованими в системі УкрСЕПРО, ремонтним або сервісним підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО на послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів; акт приймання-передачі транспортного засобу, який подається разом з документом про погодження переобладнання транспортного засобу. Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, проводиться з дозволу реєстраційних підрозділів ДАІ. Власникові переобладнаного транспортного засобу видається нове свідоцтво про реєстрацію із зазначенням нових складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни.
Як слідує з матеріалів справи та пояснень представників сторін, позивач, в тому числі і попередні власники транспортного засобу, не зверталися до органів ДАІ за наданням дозволу на переобладнання наведеного транспортного засобу шляхом заміни його кузову (рами), які мають ідентифікаційні номери. Тобто, позивач не скористався наведеним вище порядком переобладнання транспортного засобу шляхом кузову (рами), що мають ідентифікаційні номери.
Цими ж Правилами, зокрема п. 14 передбачено, що у разі виявлення під час перереєстрації, зняття з обліку, проведення державного технічного огляду транспортного засобу факту відсутності (пошкодження) ідентифікаційного номера транспортного засобу або знищення чи підроблення ідентифікаційного номера його складової частини (кузова, шасі, рами, двигуна) проводиться спеціальне або експертне дослідження ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з метою встановлення їх справжніх ідентифікаційних номерів. Якщо за результатами дослідження ідентифікаційні номери складових частин установити неможливо або після їх встановлення перевіркою за наявними автоматизованими базами даних не підтверджується факт перебування у розшуку транспортного засобу чи його складових частин, підрозділ ДАІ, який проводив державну реєстрацію зазначеного транспортного засобу, надає у десятиденний термін після проведення дослідження департаменту Державтоінспекції МВС висновок, на підставі якого відповідним підрозділом департаменту Державтоінспекції МВС надається висновок, у якому визначається необхідність (можливість) заміни зазначених складових частин у встановленому порядку або нанесення спеціальних індивідуальних номерів чи дублювання первинних ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу. Нанесення спеціальних індивідуальних номерів транспортного засобу чи складових частин зареєстрованих у підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів здійснюється в разі неможливості встановлення первинних ідентифікаційних номерів складових частин або складання чи ремонту транспортних засобів використанням безномерних складових частин (кузова, шасі, рами, двигуна) на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи. До заяви додаються відповідний висновок підрозділу департаменту Державтоінспекції МВС, акт спеціального чи експертного дослідження ідентифікаційних номерів (з доданням відповідних фотознімків) та/або документи, що підтверджують придбання та встановлення безномерних складових частин чи номерної панелі.
Абзацом 2 п. 14 Правил № 1388 передбачено, що державна реєстрація (перереєстрація) або зняття з обліку транспортних засобів (крім випадків вибракування їх у цілому) без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один чи кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами двигуна) не допускається.
У відповідності до норм пункту 31.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, експлуатацію таких транспортних засобів заборонено.
Таким чином, зважаючи на встановлення факту самовільної зміни ідентифікаційного номера кузова автомобіля, органи ДАІ обґрунтовано скасували державну реєстрацію даного автомобіля. При цьому у відповідності до п. 14 Правил відповідачем наданий висновок від 12.06.2009 року, у відповідності до якого вирішено анулювати реєстрацію автомобілю Оpel Vectra, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Що стосується зобов'язання УДАЇ ГУУМВС України в Донецькій області надати інший висновок - щодо нанесення спеціального індивідуального номеру або дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузову автомобіля та надання інших документів, необхідних для здійснення нанесення спеціального індивідуального номеру або дублювання первинного ідентифікаційного номеру кузову вказаного вище автомобілю, суд вважає за необхідне відмітити, що захист права позивача у такий спосіб є втручанням в компетенцію відповідача (як суб'єкта владних повноважень), яка надана йому законодавством України і саме на якого покладається обов'язок з вирішення даних питань, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у цій частині.
До того ж, як зазначалося вище, за п. 14 Правил № 1388 нанесення спеціальних індивідуальних номерів можливо на зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції транспортні засоби, а на момент судового розгляду справи реєстрація автомобіля Оpel Vectra, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 анульована, і предметом спору та доказування у даній адміністративній справі не є встановлення правомірності чи неправомірності анулювання відповідачем такої реєстрації.
Відносно вилучення та знищення документів і номерних знаків на автомобіль Оpel Vectra, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1, суд вважає за необхідне відмітити наступне.
За приписами п. 8 Правил № 1388 не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби в тому числі транспортні засоби, зібрані (складені) із складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог зазначеного Закону.
У відповідності до п. 5.11 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 10.04.2002 року № 335 (надалі - Інструкція № 335) зняття з обліку транспортного засобу у зв'язку зі скасуванням його реєстрації (у випадках, передбачених пунктом 8 Правил № 1388) проводиться на підставі документів, що підтверджують встановлення факту фальсифікації чи підроблення документів, на підставі яких раніше була проведена реєстрація транспортного засобу, висновку експертизи або акта спеціального дослідження ідентифікаційних номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу про встановлення факту їх знищення, фальсифікації або підроблення, рішень суду чи постанов слідчих органів при розслідуванні кримінальних справ; при цьому виконуються дії, передбачені пунктом 5.9 цієї Інструкції. Про зняття з обліку транспортного засобу у зв'язку зі скасуванням його реєстрації на заяві власника такого транспорту робиться запис: «Знято з обліку в зв'язку зі скасуванням реєстрації».
За п. 5.9 даної Інструкції свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу анулюється способом, що не дозволяє його повторного використання, і долучається до матеріалів про зняття з обліку транспортного засобу, а номерні знаки оприбутковуються як такі, що були в користуванні, і при їх відповідності встановленим вимогам можуть видаватися для повторного використання або знищуються в установленому порядку.
Приймаючи до уваги наведене, а також те, що номерні знаки автомобілю не відповідали встановленим вимогам Національному стандарту України ДСТУ 4278:2004 «Знаки номерні транспортних засобів», у звязку з чим не могли бути використані в майбутньому, такі номерні знаки та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу правомірно були вилучені та знищені відповідачем.
При цьому судом, за даних обставин, не приймаються доводи позивача відносно того, що на момент виникнення спірних правовідносин Інструкція № 335 була недійсною з огляду на таке.
Інструкція № 335 затверджена наказом МВС України 10.04.2002 року, рішенням про державну реєстрацію наказу скасовано на підставі Висновку Міністерства юстиції № 2/60 від 14.01.2006 року.
Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів встанволений зокрема Указом Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», та Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731, у відповідності до яких державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Державна реєстрація нормативно-правових актів здійснюється Міністерством юстиції України та його структурними підрозділами у випадках, встановлених п. 6 Положення від 28.12.1992 року № 731.
Виходячи з аналізу приписів наведених нормативно-правових актів, зокрема п. 2-4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів від 28.12.1992 року № 731 слідує, що фактично реєстрація акту Міністерством юстиції України надає останньому статус нормативно-правового акту та знімає обмеження стосовно його дії у часі, території застосування та за колом осіб. При цьому скасування державної реєстрації правового акту не тягне обов'язкової втрати ним юридичної сили, а є підставою для втрати таким документом статусу та сили саме нормативно-правового акту.
Таким чином, зважаючи на те, що наведена Інструкція не була скасована органом, який її видав (МВС України), даний акт для відповідача має силу ненормативного (індивідуального) правового акту, оскільки встановлює конкретні приписи і звернений саме до відповідних структурних підрозділів МВС України, та породжує для них певні права та обов'язки, а тому вона є обов'язковою для виконання відповідачем.
За ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору
Беручи до уваги викладене, здійснивши аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази, надані позивачем у якості підтвердження предмету позову, не можна вважати належними доказами у справі, адже вони не містять вичерпної інформації, яка б об'єктивно обґрунтовувала незаконність дій та актів відповідача.
З урахуванням наведеного, позовна вимога в частині заборони відповідачу перешкоджати позивачу, як власникові, в здійсненні права власності, є необґрунтованою, оскільки у ході судового розгляду справи не встановлено фактів неправомірного перешкоджання позивачу в здійсненні права власності на автомобіль з боку відповідача. До того ж згідно положень ст. 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує, тобто власник зобов'язаний реалізовувати право власності на майно з урахування норм діючого законодавства, у даному випадку - скористуватися встановленим порядком переобладнання транспортного засобу шляхом кузову (рами), що мають ідентифікаційні номери.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведене, з урахуванням наявних матеріалів справи та пояснень сторін судом дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до наведених вище норм законодавства, та у його діях відсутні ознаки протиправності дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б доводили неправомірність дій суб'єкта владних повноважень позивач суду не надав, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.
Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до УДАІ ГУ УМВС України в Донецькій області в особі ВРЕР № 3 м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 17 березня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Чучко В.М.