№2 - а - 503/07
25 липня 2006 року
11:45
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
у складі:
головуючого - судді Сапальової Тетяни Валентинівни,
за участю секретаря судового засідання Галянт Ілони Миколаївни,
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у сумі 3592,25 грн., зобов'язання відповідача в майбутньому всі виплати проводити своєчасно та в повному обсязі.
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є вдовою померлого ветерана війни, що підтверджується відповідним посвідченням і має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 15 цього Закону передбачено, що учасникам війни щорічно до 5 травня відповідного року виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Позивач вважає, що виплата зазначеної допомоги у ІНФОРМАЦІЯ_1 роках проводилась всупереч вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині розміру виплат.
У зв'язку з цим позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача на свою користь недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги за ІНФОРМАЦІЯ_1 роки.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату і місце слухання справи, про причини неявки не повідомив, заперечень на позов не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи неявку відповідача та представника відповідача, а також відсутність поважних причин такої неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі матеріалів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є членом сім'ї загиблого, що підтверджується доданим до позовної заяви її посвідченням серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті чоловіка ОСОБА_3 вдруге не одружувалась, що підтверджується довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану по Жмеринському району.
№2-а-503/07
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам війни становить 5 мінімальних пенсії за віком.
Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків.
У зазначений позивачем період дія статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призупинялася законами України про Державний бюджет на відповідні роки в частині визначення розмірів виплат вищезазначеної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет.
Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з довідкою, наданою управлінням праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації, у ІНФОРМАЦІЯ_4році щорічна разова грошова допомога була виплачена у розмірі 65 грн., у ІНФОРМАЦІЯ_3 роках була виплачена у сумі 130 грн. кожного року.
У 2006 році розмір виплат щорічної разової грошової допомоги учасникам війни становив 130 грн. відповідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, у 2006 році позивачу управлінням праці і соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації була виплачена щорічна разова грошова допомога, передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі, встановленому чинним у той період Законом України «Про державний бюджет України».
Суд вважає, що органи праці і соціального захисту населення, здійснюючи виплату грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.
Стосовно вимог позивача у частині стягнення недоплачених сум щорічної разової грошової допомоги учасникам війни за ІНФОРМАЦІЯ_5 р.р., суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню з підстав пропущення строку звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Виплати разової грошової допомоги учасникам війни здійснюються щорічно до 5 травня у порядку, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Кодекс адміністративного судочинства України набрав чинності з 1 вересня 2005 року. До набрання чинності зазначеного Кодексу судовий захист порушених органами влади прав здійснювався у порядку, передбаченому Главою 31-А ЦПК України (1963 р.), статтею 248-5 якої передбачено двомісячний строк звернення до суду.
Вимога позивача у частині зобов'язання відповідача у майбутньому всі виплати проводити своєчасно та в повному обсязі не відповідає змісту законодавства. Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі щодо визнання дій управління праці і соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації неправомірними, стягнення 3592,25 грн. грошової допомоги та виплат цієї допомоги у майбутньому.
Судові витрати компенсуються за рахунок держави, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений відповідно до ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ч. 2 ст. 99, п. 2 ч. 1 ст. 128, ст.ст. 158 - 163, 186, 254 КАС України,
ОСОБА_2 у позові відмовити повністю.
Відшкодування судових витрат віднести за рахунок держави.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя