Справа № 522/20809/19
Провадження № 2-з/522/54/20
03 лютого 2020 року Приморський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.
при секретарі - Соболевій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.12.2019 року по справі №522/20809/19 прийнято до розгляду та відкрито провадження та призначено дату судового засідання.
23.01.2020 року представник ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив суд з вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру загальною площею 133.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 355163151101.
В обґрунтування заяви, позивач посилається на те, що невжиття заходів до забезпечення позову перешкоджатиме чи взагалі зробить неможливим виконання рішення суду, враховуючи, можливість вчинення Відповідачем незаконних реєстраційних дій, а також дій, що мають на меті вихід Відповідача зі складу відповідачів по справі за поданим позовом про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та зобов'язання вчинити певні дії, що ускладнить розгляд справи по суті, виконання можливого рішення суду та в цілому унеможливить ефективний захист, за яким звернувся до суду Позивач.
Представник заявника просив провести судове засідання згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Розглянувши вказану заяву, враховуючи надані докази до справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також, стаття 1 Протоколу №1, спрямована на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення у справі BRONIOWSKI V. POLAND від 22.06.2004 року, заява № 31443/96).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 2 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки існує ризик, що відповідачі в подальшому можуть здійснити будь-яким чином відчуження квартир, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, з огляду на що, суд дійшов висновку про забезпечення позову у той спосіб, який визначений позивачем.
Оскільки, ст. 159 ЦПК України передбачено, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок застосування заходів забезпечення позову, відповідальність покладається на особу, яка просила вжити заходів забезпечення позову, у зв'язку з цим, суд вважає, що зустрічне забезпечення у даній справі не підлягає застосуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Євценка Романа Ігоровича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру загальною площею 133.9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 355163151101.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя