31 січня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі:
захисника особи, стосовно якої складено протокол
про адміністративне правопорушення - адвоката Кісілевича О.М.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Кісілевича О.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Згідно з постановою суду, 27.11.2019 о 23 год. 40 хв. в м. Києві по пр.-ту Науки, 52, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Voikswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей розширені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кісілевич О.М. просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16.12.2019 - скасувати, прийняти нову, якою провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Так, адвокат Кісілевич О.М. вважає, що постанова місцевого суду є незаконною, несправедливою та такою, що прийнята з грубим порушенням прав ОСОБА_1
Сторона захисту зазначає, що постанова побудована на припущеннях, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази неправомірних дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а ті докази, на які суд посилається у постанові - свідчать виключно про те, що судом неналежно та не об'єктивно досліджено матеріали справи, не надана оцінка доказам у їх сукупності, що передбачено приписами ст. 252 КУпАП.
Не надавши можливості ознайомитися з відеозаписом досліджуваних подій з нагрудної камери поліцейських, судом було порушено вимоги ст. 268 КУпАП, а поставивши під сумнів медичний заклад - Центральну району лікарнюКиєво-Святошинського району Київської області, який відноситься до переліку закладів охорони здоров'я, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, було грубо порушено положення ст.ст. 245, 252 КУпАП та приписи ч. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Адвокат Кісілевич О.М. вважає, що самої усної відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці складання протоколу про адміністративне правопорушення та у закладах охорони здоров'я - не достатньо для застосування щодо ОСОБА_1 санкції ст. 130 КУпАП, оскільки, на переконання сторони захисту, відповідальність настає виключно «за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння», який було порушено співробітниками поліції, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, а також відсутністю у працівників поліцї направлення, складеного у відповідності до Додатку 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката Кісілевича О.М. на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення поліцейського роти № 1 батальйону № 2 УПП в м. Києві сержанта поліції Білеуша С.С., переглянувши відеозапис зазначених подій за участі водія ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступних висновків.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов?язаний, зокрема, з?ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з?ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 269385 від 28.11.2019, в цей день, о 23 год. 40 хв. в м. Києві по пр.-ту Науки, 52, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Voikswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей розширені та не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.п. 1).
ОСОБА_1 було роз'яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.п. 1).
Матеріали провадження не містять даних щодо оскарження дій працівників поліції, як і не послалася сторона захисту в своїй апеляційній скарзі.
Не надані такі відомості і суду апеляційної інстанції.
Як убачається з пояснень самого ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи, він не заперечував обставин того, що 28.11.2019 о 23 год. 40 хв. в м. Києві по пр.-ту Науки, 52, він керував транспортним засобом «Voikswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції через «проїзд на червоне світло». Оскільки дуже поспішав додому до сестри, то і відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, та, крім іншого, поїздка до медичного закладу зайняла б значного часу, якого в нього не було.
З даних протоколу про адміністративне правопорушення (а.п. 1) видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей розширені та не реагують на світло.
Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився в присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що узгоджується з поясненнями останніх (а.с. 2, 3) та підтверджується переглянутим відеозаписом досліджуваних подій за участю ОСОБА_1 , який, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у відповідного лікаря - в категоричній формі відмовився.
Автентичність відеозапису підтверджена самим ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, а саме - щодо його відмови проїхати до лікаря-нарколога.
Поліцейський роти № 1 батальйону № 2 УПП в м. Києві сержант поліції Білеуш С.С. в суді апеляційної інстанції з приводу досліджуваних подій пояснив, що 28.11.2019 о 23 год. 40 хв. в м. Києві по пр.-ту Науки, 52, був зупинений водій транспортного засобу «Voikswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , який, всупереч Правилам дорожнього руху України, проїхав на червоний сигнал світлофору.
В ході розмови з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , у працівників поліції виникла підозра щодо перебування водія в стані наркотичного сп'яніння, на що вказували характерні ознаки такого перебування. Водієві було запропоновано проїхати до медичного закладу, до лікаря-нарколога, для визначення дійсного його стану. По дорозі слідування до медичного закладу, водій ОСОБА_1 відмовився від подальшого руху та виявив бажання зафіксувати його відмову від проходження такого огляду. Працівниками поліції був зупинений службовий автомобіль, водієві ОСОБА_1 були роз'яснені права та наслідки його відмови від проходження медичного огляду, на що останній погодився та додатково засвідчив таку відмову в присутності двох свідків.
Оскільки водій беззастережно відмовився від проходження огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога, то направлення на такий огляд, який був виписаний на ім'я ОСОБА_1 , втратило свою актуальність та при формуванні матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення було знищено.
Проходження огляду на стан наркотичного сп?яніння саме в медичній установі узгоджується з порядком, визначеним ст. 266 КУпАП, і відповідає п. 3 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, п.п. 4, 6 Розділу І та п. 12 Розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я від 09.11.2015 за 1452/735, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1412/27858, які найшли своє відображення і в "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 за № 1395, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.
За наведеним, в сукупності, суд першої інстанції прийшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
При цьому, доводи апеляційної скарги адвоката Кісілевича О.М. про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані сп'яніння та були відсутні ознаки перебування його в стані наркотичного сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів тощо, не впливають на висновки суду, оскільки відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу токсичних та наркотичних речовин, останнього - тільки у визначеному закладі охорони здоров'я.
На дані висновки ніяким чином не можуть вплинути і доводи апеляційної скарги щодо самостійного проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння в ЦРЛ Києво-Святошинського району Київської області та відсутності у ОСОБА_1 ознак будь-якого сп'яніння, оскільки протокол щодо ОСОБА_1 складений не за перебування в стані будь-якого сп'яніння, а за відмову від проходження такого огляду, тобто порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що і передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - вихованню правопорушника, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено.
За наведеним, апеляційна скарга адвоката Кісілевича О.М. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Кісілевича Олега Михайловича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає
Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій