Справа № 369/6011/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/2116/2020
29 січня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року у складі судді Медведського М.Д.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача,-
У травні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 липня 2019 року задоволено позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнуто з на користь ОСОБА_1 3 % річних в розмірі 1 780, 27 доларів США.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року задоволено заяву представника позивача адвоката Зудінова О.О. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ІІриватБанк» про захист прав споживачів.Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 200 гривень.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на не доведеність позивачем розміру вартості наданих послуг у розмірі 5 200 грн., просить скасувати додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач, відповідно до вимог ст. 134 ст. 137 ЦПК України, повинен був надати суду у якості доказу на підтвердження обґрунтування заявленої суми витрат: договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт, який підтверджує факт надання послуг.
Вказано, що розмір вартості наданих послуг є не обґрунтованим та не доведеним, оскільки позовна заява є нескладною з огляду на її зміст, правове обґрунтування позиції позивача та фактично витраченого часу адвокатом.
Враховуючи вище зазначене, відповідач просить апеляційну скаргу задовольнити, додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року скасувати.
Зі змісту відзиву адвоката Зудінова О.О. в інтересах ОСОБА_1 на апеляційну скаргу убачається, що представник зазначає, що помилковими є доводи скаржника, про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосування норми статті 625 ЦК України, з огляду на приписи цієї статті, які поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Крім того вказує, що доводи про те, що в договорі про надання правничої допомоги має бути зазначено номер судової справи, в якій за цим договором надається правова допомога, а факт надання такої допомоги має бути підтверджений актом приймання-передачі виконаних робіт, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки зазначити в тексті договору про професійну правничу (правову) допомогу єдиний унікальний номер цивільної справи до моменту реєстрації в суді позовної заяви, складеної на виконання такого договору, є об'єктивно неможливим.
З огляду на вищезазначене, адвокат Зудінов О.О. в інтересах ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У судовому засіданні Тузова В.О. в інтересах АТ КБ «ПриватБанк» підтримала доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, адвокат Зудінов О.О. в інтересах ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін додаткове рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5 200 грн., районний суд виходив з підстав їх доведеності.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
За правилами частини першої, пункту 2 частини третьої статті 79 ЦПК України, 2004 року, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 84 ЦПК України, 2004 року, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», який був чинним на час розгляду справи судом першої інстанції, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК України 2004 року, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, компенсація витрат на правничу допомогу у цивільних справах здійснюється виходячи із часу, протягом якого така допомога надавалась у судовому засіданні, під час вчинення окремої процесуальної дії чи ознайомлення з матеріалами справи в суді, при складанні процесуальних документів, наданні інших необхідних для представництва та захисту прав замовника послуг.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правничу допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З 15 грудня 2017 року ЦПК України запроваджено нові правила компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з частиною першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та адвокатом Зудіновим О.О. укладено договір № 01/19 КГМ від 28 січня 2019 року про надання професійної правничої (правової) допомоги.(а.с.121).
Відповідно п. 1.1. бюро зобов'язується надавати Клієнту професійну правничу (правову) допомогу, а саме: консультації та роз'яснення, складання запитів, заяв, скарг позовів, інших процесуальних документів та документів правового характеру, представництво в суді та органах державної виконавчої служби тощо з питань, що стосуються заборгованості ПАТ КБ «Приватбанк» перед Клієнтом.Вартість допомоги, вказаної у пункті 1.1. цього Договору складає 800,00 грн. за одну годину роботи бюро.
Відповідно до розрахунку № 31-07 від 31.07.2019р. загальна сума розміру гонорару за надану правову (правничу) допомогу адвоката у вказаній справі становить 5 200 грн., що складає в обсязі 6 годин та 30 хвилин, вартістю за й годину, а саме: складання позовної заяви, участь у розгляді Києво-Сятошинським районним судом Київської області справи по суту (30.07.2019 р. з 14 годин 00 хвилин до 17 годин 15 хвилин) - 3 години 20 хвилин та складання заяви про ухвалення додаткового рішення та документів до неї - 15 хвилин.(а.с.122).
Гонорар та здійснені адвокатом витрати на загальну суму 5 200 грн. позивачем сплачені адвокату відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 14/19 від 31.07.2019р. (а.с.123).
Зважаючи на викладене, обставини справи та її складність, тривалість перебування адвоката в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що заявником доведено понесення ним витрат за надання професійної правничої допомоги, у розмірі 5 200 грн.
Твердження апеляційної скарги щодо надання суду у якості доказу на підтвердження обґрунтування заявленої суми витрат: договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт, який підтверджує факт надання послуг, колегія суддів визнає безпідставним. До справи долучено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, квитанцію про оплату, а також розрахунок, який містить акт виконаних робіт (а.с.121-123).
Складання сторонами правочину акту приймання-передачі виконаних робіт, умовами угоди не передбачено (а.с.121).
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладені у додатковому рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення додаткового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.
Додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 серпня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених положеннями п. 2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року.
Суддя-доповідач:
Судді: