Справа № 759/23055/19 Головуючий у І інстанції Скорін А.В.
Провадження № 33/824/826/2020 Доповідач у 2 інстанції Дрига А.М.
3 лютого 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Дриги А.М. за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Федорова Д.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Федорова Д.С. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Цією ж постановою вирішено питання щодо судового збору.
Відповідно до постанови суду,ОСОБА_1 , 30.11.2019 року, приблизно о 12 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по а/д Київ-Чоп М06 19 км в напрямку м. Житомир, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Федоров Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова суду є незаконною, оскільки суддею було поверхнево розглянуто справу, без повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Так, апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 . Зазначає, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду та пройти його самостійно, що вважає провокацією.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи скарги, апеляційний суд виходить з наступного.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є безпідставними.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в адміністративному матеріалі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 214067 від 30.11.2019 року, згідно якого ОСОБА_1 , 30.11.2019 року, приблизно о 12 год. 10 хв., керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по а/д Київ-Чоп М06 19 км в напрямку м. Житомир, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с.1); поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , згідно яких водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3); розпискою гр. ОСОБА_2 , який зобов'язався доставити автомобіль марки «Тойота», д.н.з. НОМЕР_1 за місцем призначення (а.с. 4); відеозаписом доданого до матеріалів справи (а.с. 9).
Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні його клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 , є необґрунтованими, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по справі.
Крім того, посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 відмовитися від проходження огляду та пройти його самостійно, є необґрунтованими, нічим не підтвердженими та на думку апеляційного суду подані з метою уникнення відповідальності.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи, від проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків на місці зупинки.
Враховуючи наведене, порушень працівниками поліції порядку проведення огляду на стан сп'яніння, згідно положень ст. 266 КУпАП апеляційним судом не встановлено.
Будь-яких доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді обставин матеріали справи не містять, ОСОБА_1 та його захисником не надані, зауваження ОСОБА_1 у протоколі відсутні, натомість наявні власноруч написані ним пояснення, згідно яких, він відмовляється їхати до лікаря, оскільки, як сам зазначив, не мав часу і бажання.
Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена повністю, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Федорова Д.С. - залишити без задоволення.
Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 26 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 - залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига