вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 753/11538/18 Апеляційне провадження № 22-ц/824/2403/2020Головуючий у суді першої інстанції - Чех Н.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
03 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.,
судді Коцюрба О.П., Сержанюк А.С.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2018 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , згідно з яким просило: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 24.03.2014 у розмірі 33 911,46 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що 24.03.2014 ОСОБА_1 підписав з банком Анкету-заяву, згідно з якою отримав кредит на суму 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Також, зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір.
При цьому, вказує, що, враховуючи положення п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, підписання відповідачем договору від 24.03.2014 є його прямою та безумовною згодою щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.
Разом з тим, в порушення умов договору та положень ст.ст. 509, 526, 530 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за договором не виконував та станом на 23.05.2018 мав заборгованість за договором у загальному розмірі 33 911,46 грн., з яких: 9 664,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 610,68 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13 545,08 грн. - заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 591,02 грн. - штраф (процентна складова).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2019 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.03.2014 у розмірі 9 664,68 грн. та судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (а.с. 206-212).
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам та у цій частині ухвалити нове рішення про задоволення вказаних позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.
При цьому, в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, встановивши факт надання відповідачу кредитних коштів, не мав жодних підстав відмовляти у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по процентам (а.с. 214-218).
Рішення суду оскаржено лише позивачем і лише в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржено.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.03.2014 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Приватбанк», в якій зазначено, що вказана заява разом із пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між відповідачем та банком договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору від 24.03.2014 та положень ст.ст. 509, 526 ЦК України, відповідач свої зобов'язання за договором не виконує та станом на 23.05.2018 мав заборгованість за договором у загальному розмірі 33 911,46 грн., з яких: 9 664,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 8 610,68 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 13 545,08 грн. - заборгованість за пенею; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1 591,02 грн. - штраф (процентна складова).
При цьому, на підтвердження погодження умов договору АТ «Приватбанк» надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви відповідача, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та розрахунок заборгованості.
Так, згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Крім того, згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ані витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не містять підпису відповідача.
При вирішені даної справи колегія суддів, в порядку ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховує правовий висновок Великої палати Верховного Суду, зроблений у постанові по справі № 342/180/17 від 03.07.2019, згідно якого витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Також, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що АТ КБ «Приватбанк» має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Оскільки позивачем не доведено погодження з відповідачем розміру процентів за користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за договором кредиту.
З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Понесені позивачем судові витрати (судовий збір за подання апеляційної скарги) відшкодуванню не підлягають (ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2019 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді О.П. Коцюрба
А.С. Сержанюк