1[1]
Іменем України
29 січня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року,
за участю сторін провадження:
прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, яка подала скаргу - ОСОБА_5 ,
Ухвалою від 03 жовтня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 залишила без задоволення скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_8 від 16.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52018000000000600.
Своє рішення слідчий суддя обґрунтувала тим, що оскільки у кримінальному провадженні № 52018000000000600 сплинув встановлений ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування та жодній особі не було повідомлено про підозру, слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження на виконання вимог абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як виходячи з наведеної норми, закрити кримінальне провадження в такому випадку є не правом, а прямим обов'язком слідчого, прокурора, а доводи ОСОБА_5 щодо не проведення слідчим обов'язкових, на його думку, слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Крім того, як зазначено в ухвалі суду, відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 294 КПК України, строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає, і оскільки у кримінальному провадженні № 52018000000000600 закінчився передбачений п. 2 абз. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України дванадцятимісячний строк досудового розслідування, навіть скасування оскаржуваної постанови не призведе до проведення слідчих дій, на необхідність яких посилається заявник, оскільки слідчий не наділений правом проводити слідчі та процесуальні дії поза межами строків досудового розслідування, тоді, як строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Також, в ухвалі суддя вказує на те, що порушення обчислення строків досудового розслідування слідчим суддею під час розгляду скарги не встановлено та на відповідні обставини заявник не посилається, і з цієї підстави, невнесення до ЄРДР відомостей про всі склади злочинів, на які ОСОБА_5 посилався в заяві про злочин, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови слідчого, оскільки в рамках досудового розслідування № 52018000000000600 строки досудового розслідування вичерпано та проведення інших процесуальних та слідчих дій - не можливе.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 03 жовтня 2019 року та призначити у Печерському районному суді м. Києва новий розгляд його скарги на постанову слідчого Першого СВ ТУ ДБР ОСОБА_8 від 16.07.2019.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, апелянт наголошує на тому, що подана ним заява слідчому за вих. № 2594/04 від 04.10.2018 року в порядку ст. 220 КПК України повністю відповідала вимогам закону, але слідчий цю заяву проігнорував, а також слідчий суддя в цей момент не врахувала цього при винесенні свого судового рішення, яке порушує його процесуальні та матеріальна права.
Зокрема, як зазначає апелянт, суддя ОСОБА_7 заперечує сама собі, оскільки у п'ятому абзаці другого аркушу Ухвали у справі № 754/40516/19-к від 03.10.2019 року стверджує, що перебіг кримінального провадження починає свій відлік з моменту внесення до ЄРДР відомостей про вчинення злочину, тоді як слідчий ОСОБА_8 досі не вніс відомостей про вчинення злочинів за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 396 КК України, відповідно до винесеної слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва ухвали від 08.06.2018 року у справі № 760/13797/18.
Крім того, як вказує апелянт, слідчий суддя ОСОБА_7 , володіючи інформацією щодо невиконання слідчим ОСОБА_8 ухвали у справі № 760/13797/18 від 08.06.2018 року, чомусь знехтувала вимогами Конституції України та не виконала свій прямий обов'язок - ініціювання виконання досі не виконаної ухвали суду у справі № 760/13797/118 від 08.06.2018 року щодо внесення до ЄРДР усіх кваліфікаційних статей вчиненого злочину, зазначених у його заяві за вих. № 2390/21 від 21.05.2018 року та проведення за ними відповідного досудового розслідування - за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 396 КК України.
Звертає увагу апелянт і на те, що судова практика Київського апеляційного суду щодо розгляду подібних справ є сталою і вказує на те, що у 100 % випадків практично усіма членами колегій суддів судової палати з розгляду кримінальних справ задовольнялись усі його апеляційні скарги, в яких мова йшла про порушення норм матеріального і процесуального права, навіть коли таке право на оскарження не передбачене КПК.
На думку апелянта, слідчий суддя під час прийняття рішення за його скаргою залишив поза увагою такі засади кримінального провадження, як верховенство права, законність, доступ до правосуддя та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, і за таких обставин, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 , постановивши ухвалу у судовій справі № 757/40516/19-к від 03.10.2019 року, фактично істотно порушила вимоги кримінального процесуального закону.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка подала скаргу та просила її задовольнити; пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; перевіривши матеріали судового провадження за скаргою ОСОБА_5 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження та матеріали закритого кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України; проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, у відповідності до вимог, передбачених ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26.
Згідно з вимогами ст.ст. 307, 370 КПК України, судове рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення слідчого або прокурора, в даному випадку на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві, про закриття кримінального провадження, повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним, зокрема є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого ТУ ДБР, розташованого у місті Києві про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018 року, слідчий суддя, незважаючи на положення абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про те, що слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, дійшла помилкового висновку щодо обґрунтованості цієї постанови та її відповідності нормам кримінального процесуального закону, оскільки постанова слідчого про закриття кримінального провадження, яку оскаржував заявник, не в повній мірі відповідала загальним засадам кримінального провадження, які покладають на прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Зокрема, як убачається з матеріалів закритого кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018 року, а саме витягу з ЄРДР, відомості про кримінальне правопорушення, з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 375 КК України, були внесені до вказаного реєстру на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_10 від 08.06.2018 № 760/13797/18 (№ 1-кс/760/7415/18).
Відповідно до резолютивної частини зазначеної вище ухвали слідчого судді, копія якої приєднана до матеріалів кримінального провадження, уповноважена особа відповідного органу досудового розслідування була зобов'язана внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених не ч. 1 ст. 375 КК України, а ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 396 цього Кодексу, які викладені у заяві ОСОБА_5 від 21.05.2018 за вих. № 2390/21 (вх. № В-5100), оригінал якої також приєднано до матеріалів кримінального провадження.
Незважаючи на вказане вище судове рішення, жодне з кримінальних правопорушень, які були прямо зазначені в ухвалі слідчого судді, не було внесено до ЄРДР, по жодному з цих кримінальних правопорушень не було проведено досудове розслідування та не прийняте відповідне процесуальне рішення, в тому числі під час винесення постанови від 16 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.
Вищенаведені обставини, дозволяють суду апеляційної інстанції зробити висновок про те, що постанова слідчого Першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві ОСОБА_8 від 16 липня 2019 року про закриття зазначеного вище кримінального провадження не може бути визнана законною та обґрунтованою, через невиконання ухвали слідчого Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червні 2018 року щодо внесення відомостей про зазначені в ній кримінальні правопорушення до ЄРДР та не проведення по ним досудового розслідування, строки якого по вказаним кримінальним правопорушенням фактично не починались, оскільки відповідні відомості про них до ЄРДР навіть не вносилися.
З огляду на це, скасуванню підлягає не лише ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги ОСОБА_5 , а й постанова слідчого про закриття кримінального провадження, з постановленням судом апеляційної інстанції нової ухвали по суті скарги, без призначення нового розгляду в суді першої інстанції, як про це просить апелянт.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню лише частково; ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_8 від 16 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 - скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_5 та скасування оскаржуваної ним постанови слідчого про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018, з направленням матеріалів зазначеного кримінального провадження до прокуратури міста Києва для організації проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_8 від 16 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_8 від 16 липня 2019 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000600 від 22.06.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України задовольнити; зазначену постанову слідчого ДБР - скасувати, а матеріали вказаного кримінального провадження направити до прокуратури міста Києва для організації проведення досудового розслідування.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: _____________ _____________ _____________
( ОСОБА_1 ) ( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 )
Справа № 11-сс/824/382/2020
Категорія ч. 2 ст. 309 КПК України
Слідчий суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_7
Доповідач - суддя ОСОБА_1