Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/1793/19
Провадження по справі № 2/514/36/20
03 лютого 2020 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Тончевої Н.М.
при секретарі - Образенко Т.М.,
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому просять визнати останню такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 28 липня 2004 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4762362 від 16 вересня 2004 року.
Відповідачка по справі ОСОБА_2 є онукою позивачки та значиться зареєстрованою у вказаному будинку.
Однак, протягом останніх десяти років вона виїхала з вказаного будинку, не цікавиться будинком, не бере участі в оплаті комунальних послуг, тобто припинила виконувати обов'язки члена сім'ї.
Таке становище завдає позивачці певних незручностей, а саме вона змушена за відповідачку сплачувати певні комунальні послуги.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами позивачка просить ухвалити рішення, яким визнати відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Позивачка до судового засідання не з'явилась. Надала суду заяву, в якій просила свої вимоги задовольнити в повному обсязі, розглянути справу за її відсутністю.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, викликалась за адресою, вказаною у позовній заяві. На адресу суду від відповідачки повернулись поштові конверти з відмітками «адреса не проживает».
Пунктом 4 частини 8 статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведе, відповідачка ОСОБА_2 належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).
Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про судове засідання, відзиву на позовну заяву не подала, в судове засідання не з'явилась та не повідомила причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Враховуючи, що позивачка не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом достовірно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 є власністю позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 28 липня 2004 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4762362 від 16 вересня 2004 року (а.с.12).
Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованою у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.26).
Однак, з довідки виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області №1129 від 01 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно значиться зареєстрованою у будинку АДРЕСА_1 , однак жодного дня за вказаною адресою не мешкала (а.с. 21).
Зазначені обставини підтверджуються також показами свідків ОСОБА_3 (а.с.19), ОСОБА_4 (а.с.16) та Актом обстеження матеріально - побутових умов сім'ї від 01 листопада 2019 року (а.с.14-15).
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Стаття 391 ЦК України регламентує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідачка не надала суду ніяких доказів з приводу збереження за нею права користування житловим будинком.
Оцінюючі матеріали справи та відповідні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідачки ОСОБА_2 такою, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме : будинком АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідачка понад шість місяців відсутня за місцем своєї реєстрації, витрати по житлово-комунальним послугам не несе, будинком не цікавиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81,89, 128, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.М. Тончева