Україна
16 березня 2010 р. справа № 2а-80/10/0570
час прийняття постанови: 10
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шальєвої В.А.
при секретарі < Призвище секретаря >
при секретарі Химич М.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідачів Конакової В.О.,
розглянувши у відкритому судового засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва, прокуратури м. Києва, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державного казначейства у м. Києві, про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Печерського району м. Києва про визнання незаконними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 9 листопада 2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена рекомендованим листом з повідомленням заява про порушення посадовими особами відділу державної виконавчої служби Печерського управління юстиції у м. Києві Закону України «Про звернення громадян» та про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Заява отримана відповідачем 16 листопада 20009 року. 11 грудня 2009 року ОСОБА_1 була отримана відповідь на вказану заяву про переправлення заяви до Головного управління юстиції у м. Києві. У відповіді не вказувалось про проведену перевірку щодо вимог заяви про притягнення винних осіб відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві до адміністративної відповідальності. На думку позивача, такі дії та бездіяльність вважає протиправними, оскільки прокуратурою у Печерському районі м. Києва не були перевірені в напрямку наявності діянь та притягнення посадових осіб до встановленої законом відповідальності до того ж, позивач вказує, що Головне управління юстиції у м. Києві не має повноважень розглядати його заяву у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян». Просить визнати незаконною бездіяльність відповідача стосовно неналежного розгляду заяви від 9 листопада 2009 року та не складення протоколів про адміністративне правопорушення та про корупційне діяння на підставі такої заяви, нездійснення перевірки обставин, викладених в заяві, визнати незаконною бездіяльність щодо недотримання вимог Закону України «Про звернення громадян», визнати незаконною бездіяльність щодо направлення заяви від 09.11.2009 року до іншого органу, зобов'язати відповідача розглянути заяву та вжити заходи, щодо обставин, викладених у заяві, скласти протоколи про адміністративне правопорушення та про корупційні діяння або відмовити в їх складенні та надати належну відповідь, стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.
Ухвалою суду від 4 лютого 2010 року до участі у справі залучено у якості відповідача прокуратуру міста Києва, притягнуто в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства у м. Києві.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні обставинам викладеним в позовній заяві, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідачів прокуратури Печерського району, прокуратури міста Києва в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заперечення проти позову, пояснив, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому підпорядковується державний виконавець та керівник вищестоящого органу. Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції України в Автономній республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби. Прокуратурою Печерського району м. Києва 25.11.2009 року відповідно до вищенаведеної компетенції направлено доручення до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві з копією заяви ОСОБА_1 про проведення перевірки в частині законності дій посадових осіб відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, про що проінформовано листом позивача.
Водночас, прокуратурою Печерського району м. Києва проведено перевірку за вищевказаним зверненням щодо ненадання відповіді на звернення посадовими особами відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві. В ході перевірки встановлено, що відповідь на звернення позивача надано у передбачені законом строки, заходи прокурорського реагування не вживались. Прокуратурою Печерського району м. Києва 11.12.2009 року ОСОБА_1 направлено відповідь за результатами проведеної перевірки з наданням копії відповіді ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України у м. Києві до судового засідання не прибув. Повідомлявся належним чином, що підтверджується телефонограмою, складеною секретарем судового засідання. Причини неявки не відомі. Заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за його відсутністю до суду не надходило. За таких обставин суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника третьої особи.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян». Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Статтею 1 цього Закону визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Судом встановлено, що 9 листопада 2009 року ОСОБА_1 була направлена поштою про прокуратури Печерського району м. Києва заява про порушення посадовими особами відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Закону України «Про звернення громадян», скоєння корупційного діяння та про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, яка була отримана відповідачем 16 листопада 2009 року (а.с. 7-8).
Прокуратурою Печерського району м. Києва надано відповідь ОСОБА_1, відповідно до звернення щодо дій посадових осіб відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві направлено до розгляду у відповідній частині до головного управління юстиції в м. Києві (а.с. 9). Відповідь підписано заступником прокурора Печерського району м. Києва О.Б. Василівим.
Згідно ч.ч. 1 та 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян», під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Частиною 1 статті 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Порядок розгляду заяв (клопотань) громадян встановлений ст. 15 вказаного Закону, відповідно до ч. 1, 3 якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
У порушення зазначених вимог, відповідь підписано заступником прокурора Печерського району м. Києва, а не прокурором чи особи, яка виконує його обов'язки.
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги, зазначене передбачено п. 6 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про звернення громадян».
Як передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Прокурор проводить особистий прийом громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Частиною 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Частиною 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Таким чином, оскільки у зверненні ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва були оскаржені дії саме відділу Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва, прокуратура Печерського району м. Києва не мала передбачених законом підстав для направлення його звернення до Головного управління юстиції у м. києві, а повинна була розглянути звернення та надати відповідь самостійно. Також суд вважає, що прокуратурою Печерського району м. Києва на звернення ОСОБА_1 надано не повну відповідь та розглянуті не всі питання, поставлені в зверненні.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як вбачається із відповіді прокуратури Печерського району м. Києва від 30.11.2009 року за № 26-р/4249з-09, відповідачем не проводилась перевірка щодо надання відповіді позивачу посадовими особами відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві.
Перевірка вказаних обставин надана у відповіді № 4249з09 від 11.12.2009 року (а.с. 31), що підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, яка направляється поштою(а.с. 32), але відомостей про отримання вказаної відповіді суду не надано.
Дії органів прокуратури щодо діловодства та роботи з документами передбачені Інструкцією з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України від 28 грудня 2002 року.
Відповідно до п. 7.5 вказаної Інструкції, рекомендованими листами або бандеролями (посилками) надсилаються організаційно-розпорядчі документи за підписом керівництва прокуратури, витяги із наказів з особового складу, штатні розклади, фінансові та процесуальні документи, кримінальні справи, наглядові провадження, матеріали перевірок, листи з додатками, кореспонденція, що адресується за кордон. Рекомендовані (цінні) листи та бандеролі (посилки) здаються на пошту відповідно до реєстру, в якому вказуються номери поштових повідомлень, адреса, одержувач, номери документів. Реєстр складається у трьох примірниках - один залишається у секретаріаті для довідок, а повернений з пошти передається до бухгалтерії для звіту.
Решта документів враховується у поштових реєстрах або книгах, де вказується номер листування та дата відправлення.
Таким чином, оскільки відповідачем не надано підтверджень щодо належного направлення відповіді на звернення позивача, а саме не надано реєстру відправлення з відміткою поштового відділення, суд не бере до уваги посилання прокуратури міста Печерського району м. Києва про запис у книзі кореспонденції щодо направлення ОСОБА_1 належної відповіді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що прокуратурою Печерського району було допущено порушення ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» при проведенні перевірки за заявою ОСОБА_1 в частині незабезпечення об'єктивної, всебічної, вчасної перевірки заяви, неналежного розгляду заяви позивача та ненадання відповіді за результатами проведеної перевірки та визнає таку бездіяльність протиправною.
У своєму зверненні до відповідача ОСОБА_1 вказує, що посадовими особами відділу Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва не надана відповідь, що є адміністративним правопорушенням і корупційним діянням.
Згідно до п. «г» ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права відмовляти фізичним та юридичним особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.
Відповідно до ст. 212-3 Кодексу України про адміністративне правопорушення, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень», - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України «Про боротьбу з корупцією», притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією».
Частиною 4 Закону України «Про боротьбу з корупцією» передбачено, що боротьбу з корупцією ведуть відповідні підрозділи: Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції; Служби безпеки України; органів прокуратури України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; інші органи та підрозділи, що створюються для боротьби з корупцією згідно з чинним законодавством.
Згідно до вимог статті 12 цього Закону, протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, складається органами, зазначеними у пунктах "а", "а1" і "б" статті 4 цього Закону, а у разі, коли факт вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, що не містить складу злочину, встановлено прокурорською перевіркою чи попереднім слідством, - також слідчим чи прокурором.
Підставою для складання протоколу є достатні дані, які свідчать про наявність в діянні особи ознак корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Пунктом 11 частини 1 статті 255 цього Кодексу передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати прокурор або уповноважена ним особа з числа працівників прокуратури (частина друга статті 127-1, стаття 212-3).
Так, оскільки законодавством встановлено, що складання протоколу про адміністративне правопорушення є правом прокурора а не обов'язком, а також враховуючи той факт, що судом встановлено, що прокуратурою Печерського району м. Києва перевірка по зверненню ОСОБА_1 від 09.11.2009 року не проводилась, суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання скласти протоколи про адміністративне правопорушення та про корупційне діяння або відмовити в їх складанні.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Так, позивачем не надані належні докази, які підтверджують заподіяння йому моральної шкоди, таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва, прокуратури м. Києва, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державного казначейства у м. Києві, про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди.
Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до прокуратури Печерського району м. Києва, прокуратури м. Києва, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державного казначейства у м. Києві, про визнання незаконними дій та бездіяльності, стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.11.2009 р. та нездійснення перевірки обставин, викладених в заяві.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва щодо недотримання при розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.11.2009 р. вимог ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» в частині незабезпечення об'єктивної, всебічної, вчасної перевірки заяви, невідкладеного вжиття заходів до припинення неправомірних дій, виявлення усунення причин та умов, які сприяли порушенням, забезпечення поновлення порушених прав, реального виконання прийнятих у зв'язку із заявою рішень.
Визнати протиправною бездіяльність прокуратури Печерського району м. Києва щодо незабезпечення надання ОСОБА_1 відповіді за результатами розгляду заяви за підписом зривника або особи, що виконує його обов'язки.
Визнати протиправними дії прокуратури Печерського району м. Києва щодо пере направлення заяви ОСОБА_1 від 09.11.2009 р. до іншого органу.
Зобов'язати прокуратуру Печерського району м. Києва розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.11.2009 р. відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та вжити передбачені Законом України «Про звернення громадян» за Законом України «Про боротьбу з корупцією» заходи щодо обставин, викладених в заяві.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 (одна) грн. 70 коп.
Повний текст постанови виготовлений 19 березня 2010 року
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шальєва В.А.