Справа № 522/21040/19
Провадження № 2/522/1570/20
04 лютого 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Полегенького В.С.,
розглянувши у судовому засіданні в спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
12.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 5000,0 гривен, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис 436, серія НОМЕР_1 .
20 березня 2018 року сторони уклали шлюб, який було розірвано 11 грудня 2019 року. Відповідач не утримує дитину, не надає жодних коштів на розвиток та щоденні витрати, харчування та одяг, лікування дитини, у зв'язку із чим позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач у судове засідання з'явилася, просила суд позов задовольнити. Підтвердила, що відповідач добровільно сплачував допомогу на виховання дитини у розмірі 3000 грн.
Відповідач судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково у розмірі 2500,0 гривень. Поснив, що не має постійного заробітку.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Першим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис 436, серія НОМЕР_1 .
20 березня 2018 року сторони уклали шлюб, який було розірвано 11 грудня 2019 року.
Позивач просила стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 5000,0 гривен, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з моменту подання позову і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що відповідач офіційно не працює, заробітна плата не стабільна, 5000, 0 гривен не зможе сплачувати. Відповідач під час судового засідання позовні вимоги визнав частково, зазначив, що може сплачувати аліменти у розмірі 2500,0 гривен щомісячно.
Відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Право на життя та охорону здоров'я встановлене ст.6 Закону України "Про охорону дитинства". Згідно викладеного в ній: "Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров'я. Держава гарантує дитині право на охорону здоров'я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров'я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя".
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства» система заходів щодо охорони дитинства в Україні включає забезпечення належних умов для охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та активної життєдіяльності.
Ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ(78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року передбачено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитини присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Таким чином, при вирішенні питання щодо розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки, судом враховуються вимоги ст. 182, 183 Сімейного Кодексу України, обставини справи, матеріальний стан відповідача, а тому суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 3000,0 гривен щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.12.2019 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 ) аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 3000,0 гривен, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 12.12.2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Суддя А.В.Науменко
04.02.20