Справа № 522/12311/19
Провадження № 2-аз/522/1/20
про відмову в забезпеченні позову
31 січня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Донцова Д.Ю.,
при секретарі судового засідання - Скибінській Є.С.,
розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22.07.2019 року відкрито провадження у вказаній вище справі.
29.01.2020 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 531/19 від 04.07.2019 до набрання законної сили рішенням у справі.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 21.10.2019 року відкрито виконавче провадження № 60300357 з примусового виконання постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 531/19 від 04.07.2019 року про стягнення з нього штрафу у розмірі 5950 гривень. Також 07.11.2019 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошти позивача. Представник позивача зазначив, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та призвести до необхідності докладання ним значних зусиль, щоб повернути стягнуті кошти у рамках виконавчого провадження №60300357 та витрат для відновлення свого права у випадку скасування спірної постанови.
У відповідності до ч.1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. (п.4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Так, визначивши спосіб забезпечення позову, представник позивача посилається на п. 1,2 ч. 1 ст. 151 КАС України, зокрема, позов може бути забезпечений зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта та забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо забезпечення позову у обраний представником позивача спосіб, суд враховує, що державний виконавець не є стороною у справі, а його права та обов'язки визначені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом цієї норми держвиконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання рішення, зазначеного в документі на його виконання, у спосіб та порядок, визначені виконавчим документом.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 03.04.2019 року у справі №211/129/18-ц.
Таким чином, суд вважає необґрунтованим та таким, що порушуватиме права третіх осіб, забезпечення позову у обраний позивачем спосіб. Окрім цього, позивачем не доведено яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Керуючись ст.ст. 3, 150, 151, 154, 241-243, 248, 294, КАС України, суд,
В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 03.02.2020 року.
Суддя Д.Ю. Донцов