Україна
16 березня 2010 р. справа № 2а-3871/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі Кузнецова К.В.
секретар судового засідання Кузнецова К.В.,
з участю прокурора Зінченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А 3546 про стягнення коштів,
У лютому 2010 року Військова прокуратура Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді механіка-телеграфіста телеграфно-телефонного відділення центру зв'язку вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А 3546.
На підставі наказу командира військової частини А3546 від 02 грудня 2008 року № 252 їй надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 993,63 грн., яку виплачено не було.
Просив визнати незаконними дії відповідача та стягнути з військової частини А 3546 на користь ОСОБА_1 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 993,63 грн.
В судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що на час розгляду справи наказ відповідача не виконано. Просив задовольнити позов.
Позивачка надіслала заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач надіслав заяву, в якій зазначав, що проти позову не заперечує, просив розглядати справу за відсутності його представника.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді механіка-телеграфіста телеграфно-телефонного відділення центру зв'язку вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А 3546, відноситься до осіб рядового складу.
Наказом командира військової частини А 3546 від 02 грудня 2008 року № 252 їй надано матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 993,63 грн. Підставою для видання наказу став рапорт позивачки від 01 грудня 2008 року.
Вказану матеріальну допомогу виплачено не було.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Позивачкою пропущено строк, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскільки на застосуванні ст. 100 вказаного Кодексу відповідач не наполягав, тому справа підлягає розгляду і вирішенню в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 16 Закону України» «Про Збройні Сили України» соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших нормативно-правових актів.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Пунктами 33.1 і 33.2 розділу XXXIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, визначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Пунктом 33.3 розділу XXXIII Інструкції передбачено, що розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Отже, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом керівника, реалізація якого залежить від наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та відповідних асигнувань.
Командир військової частини А 3546 реалізував право на надання позивачці матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань шляхом видання наказу.
Вказаний наказ скасовано не було, а отже він підлягав виконанню.
Оскільки на час розгляду справи наказ суб'єкта владних повноважень виконано не було, тому вказана матеріальна допомога підлягає стягненню на користь позивачки.
Передбачені законом підстави для визнання дій відповідача незаконними - відсутні.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини А 3546 про стягнення коштів задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини А 3546 на користь ОСОБА_1 заборгованість по матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 993,63 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.