Україна
16 березня 2010 р. справа № 2а-3865/10/0570
час прийняття постанови: 10.20
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді < Довідник >
при секретарі Шмітько А.В.
за участю
прокурора - Зінченко С.В., за довіреністю від 15.03.10,
представника відповідача - Лютаревича О.К., за довіреністю від 09.01.10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А 1402 про визнання дій незаконними, зобов'язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1 708, 00 грн., -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 1402 про визнання незаконними дій командування військової частини А 1402, щодо невиплати лейтенанту ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1, зобов'язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1 708, 00 грн., свої вимоги мотивував тим, що він проходить дійсну військову службу у військовій частині А 1402, на посаді начальника обслуги військової частини А 1402.
В порушення вимог ст.17 Конституції України, ст.16 Закону України “Про Збройні Сили України”, п. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відповідач не виплатив ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1 708,00 гривень.
Просив визнати дії відповідача незаконними щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік та зобов'язати відповідача відшкодувати ОСОБА_1 заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1 708,00 гривень.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Представник відповідача, позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення, пояснив що дана заборгованість виникла у зв'язку з недостатністю бюджетних асигнувань.
За таких підстав відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності позивача та на підставі доказів наявних у справі.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що до військової прокуратури Донецького гарнізону з заявою про захист свої прав та інтересів звернувся військовослужбовець військової частини А 1402 лейтенант ОСОБА_1 (а.с.6).
На органи прокуратури, згідно ст. 121 Конституції України покладено обов'язки по представництву інтересів держави в судах у випадках, визначених Законом. Право на звернення прокурора або його заступників до суду в інтересах -громадянина передбачене ст.36-1 Закону України “Про прокуратуру”№1789-ХІІ від 05.11.1991р. із змінами та доповненнями.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить дійсну військову службу на посаді начальника обслуги військової частини А 1402.
Як вбачається із довідки ВЧ А1402 від 11.02.10 №304 та витягу із наказу №78 від 21.04.09, заборгованість відповідача по грошовій допомозі на оздоровлення за 2009 рік перед позивачем становить 1 708,00 гривень (а.с.7, 8), яку у добровільному порядку відповідач не виплачує.
Відповідно до ст. 17 Конституції України, Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі у Збройних силах України і інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.
Згідно ст. 16 Закону України “Про збройні Сили України”, держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, який здійснюється відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців у правах і свободах, визначених законодавством України.
Згідно вимог п.п. 1, 2, 4 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, до складу якого входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
Пунктом 5 підпунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а також установлено надавати матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20рп-/2004 по справі № 1-27/2004 за конституційним поданням Народних Депутатів України щодо відповідності Конституції України /конституційності/ положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України “Про бюджет України на 2004 рік” визначено правову позицію даного суду з питань обмеження гарантій та компенсацій військовослужбовцям згідно якої комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту останніх, зумовлений особливістю їх професійних обов'язків. Здійснення, таких заходів не залежить від наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним визнати дії відповідача незаконними щодо невиплати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1 708,00 гривень.
Крім цього, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно п.4 ч.2 ст. ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про стягнення з відповідача грошових коштів.
Таким чином, оскільки прокурор одним із способів захисту прав позивача обрав -зобов'язання відповідача відшкодувати ОСОБА_1 заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення, то для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1 708,00 гривень.
За таких підставі суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 111, 121, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання дій незаконними, зобов'язання відшкодувати заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення в сумі 1 708, 00 грн., задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Військової частини А1402 (83001, м. Донецьк, вул. Стратонавтів, 7, ко 07760091) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість по грошовій допомозі на оздоровлення за 2009 рік в сумі 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) гривень 00 копійок.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Соколова О. А.