Україна
15 березня 2010 р. справа № 2а-1409/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Яровій Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: Берюха О.В. (дов. від 11.08.2009р.)
відповідача-3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, Головного управління юстиції у Донецькій області, Головного управління державного казначейства у Донецькій області
про скасування постанови ВП № 16195749 від 23.11.2009р. та визнання рішення по його винесенню неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (надалі - відповідач-1), Головного управління юстиції у Донецькій області (надалі - відповідач-2) про скасування постанови ВП № 16195749 від 23.11.2009р. та визнання рішення по його винесенню неправомірним; зобов'язання відповідача-1 витребувати виконавчий лист № «а»-2877/09/0570 та відкрити по ньому виконавче провадження, стягнути з відповідача-2 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11,10 грн.
Позов мотивовано неправомірним винесенням відповідачем-1 постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа).
Ухвалою від 19.02.2009р. до участі у справі в якості відповідача залучено Головне управління державного казначейства у Донецькій області (надалі - відповідач-3), розгляд справи відкладено до 26.02.2010р.
У судовому засіданні від 26.02.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 15.03.2010р. у зв'язку із неявкою позивача.
У судовому засіданні від 15.03.2010р. позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.
Відповідач-2 надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечує у зв'язку із непідвідомчістю наданого позивачем документу відділу державної виконавчої служи Головного управлянні юстиції у Донецькі області та невідповідності поданого виконавчого документу вимогам Закону України «Про виконавче провадження», на підставі чого просить у позові відмовити повністю
У судовому засіданні від 15.03.2010р. представник відповідача-2, який є державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити.
Представник відповідача-3, в судове засідання від 15.03.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
23.11.2009 року відповідач-1 отримав заяву позивача від 19.11.2009р. та виконавчий лист від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09, який виданий Донецьким окружним адміністративним судом.
Відповідно до зазначеного виконавчого листа від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09, підрозділ примусового виконання рішень першого відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області зобов'язано прийняти до провадження виконавчий лист № «а»-2877/09/0570 від 01.06.2009р., виданий Донецьким окружним адміністративним судом і відкрити по ньому виконавче провадження.
23 листопада 2009 року державним виконавцем Берюхом Олегом Володимировичем прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого листа від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09.
Як вбачається із зазначеної постанови, рішення відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа прийнято на підставі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому державний виконавець посилається також на: ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження»; відмінність зазначення боржника у виконавчому листі та на ліквідацію Першого відділу державної виконавчої служби.
Інших підстав відмови в прийнятті до провадження виконавчого листа від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 не зазначено.
Згідно частини 2 ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV встановлено, що на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень:
1) за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади;
2) за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.
Тобто, примусове виконання рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи органів державної влади покладається на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції.
У виконавчому листі від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 в якості боржника зазначене Головне управління юстиції у Донецькій області (відділ ДВС, підрозділ примусового виконання рішення).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР встановлено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
У відповідності до ст. 3 зазначеного Закону, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;
районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
У пп.1.1 п. 1 Положення про відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, затвердженого Наказом начальника Головного Управління юстиції у Донецькій області від 24.04.2007р. № 132/1 встановлено, що Відділ державної виконавчої служби є структурним підрозділом Головного управління юстиції у Донецькій області. Відділ підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України через Головне управління юстиції у донецькій області.
Згідно Положення «Про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14 лютого 2007 р. N 47/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2007 р. за N 124/13391 встановлено, що:
- Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) підпорядковуються Міністерству юстиції України (далі - Мін'юст) та є його територіальними органами (п.1 зазначеного Положення);
- Основними завданнями управління юстиції є: організація роботи відділів державної виконавчої служби, нотаріату та відділів реєстрації актів цивільного стану, інших органів та установ юстиції (п.3 зазначеного Положення);
- Управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань спрямовує діяльність відділів державної виконавчої служби, координує і контролює їх діяльність; організовує через відділи державної виконавчої служби виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України (п.4 зазначеного Положення);
- Управління юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і свого найменування (п.14 зазначеного Положення).
Із наведеного вбачається, що Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області є територіальним підрозділом органу державної влади.
Таким чином, виконання виконавчого листа від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09, за яким боржником є територіальний підрозділ органу державної влади, згідно частини 2 ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження» покладається на відповідача-1.
Також слід зазначити, що згідно ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу» відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції не наділені статусом юридичної особи.
У виконавчому листі від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 державний виконавець додатково зазначає, що у вказаному виконавчому листі різняться відомості щодо боржника, а саме: у резолютивній чистині зазначено - зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень першого відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, в якості боржника зазначене Головне управління юстиції у донецькій області (відділ ДВС, підрозділ примусового виконання рішень).
Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Таким чином, з урахуванням ст.3 Закону України «Про державну виконавчу службу», боржником за виконавчим листом від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 може бути лише Головне управління юстиції у Донецькій області.
В той час, частиною 2 ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що саме на підрозділ примусового виконання рішень покладений обов'язок по виконанню рішень за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади.
Таким чином, виконавчий лист від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 не містить розбіжностей відносно визначення боржника.
У постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.11.2009р. зазначено, що на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1158/5 від 30.06.2009р. в зв'язку з ліквідацією Першого та Другого відділів державної виконавчої служби утворено підрозділ примусового виконання рішень відділу виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
Згідно п. 3 Наказу Міністерства юстиції України «Про утворення відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області» № 1158/5 від 30.06.2009р. встановлено, що відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області є правонаступником ліквідованих Першого відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області та Другого відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області.
Таким чином, у державного виконавця немає обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження на підставі додаткової інформації, що наведена у постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 23.11.2009р.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець у 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.
У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, про приведення виконавчого документа у відповідність із вимогами статті 19 цього Закону.
Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до відповідного суду в 10-денний строк з моменту її одержання.
Як вбачається із матеріалів справи, передбачені ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» обставини для відмови у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09 відсутні, а посилання відповідача-1 на ст. 201 Закону України «Про виконавче провадження» в якості підстави для відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа є безпідставним та необґрунтованим.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування постанови ВП № 16195749 від 23.11.2009р. та визнання рішення по його винесенню неправомірним, та про зобов'язання відповідача-1 витребувати виконавчий лист № «а»-2877/09/0570 та відкрити по ньому виконавче провадження підлягають задоволенню.
Також, позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11,10 грн.
Зазначена позовна вимога мотивована:
- здійсненими витратами позивача у розмірі 2,90 грн. на відправлення заяви позивача від 19.11.2009р. та виконавчого листа від 16.09.2009р. по справі 2-а-11512/09, що підтверджується копією квитанції установи зв'язку;
- здійсненими витратами позивача у розмірі 3,20 грн. на відправлення на відправлення позовної заяви до Донецького окружного адміністративного суду, що підтверджується поштовим конвертом;
- можливими витратами у загальному розмірі 5,00 грн. для звернення до державної виконавчої служби у разі задоволення позовних вимог.
Частиною 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 1 частини 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Здійснені витрати позивача у розмірі 2,90 грн. не підлягають стягненню, оскільки це не є витратами , які зробив позивач для відновлення свого порушеного права у межах цієї справи.
Витрати у розмірі 3,20 грн. на подачу позовної заяви до суду через установу зв'язку, що не є судовими витратами у розумінні ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства, та витрати у розмірі 5,00 грн. не підлягають стягненню, оскільки позивач не навів обстави, що змусили або змусять здійснити зазначені витрати у вказаному розмірі.
Також, слід зазначити, за приписами Кодексу адміністративного судочинства України об'єктом судового захисту є саме порушене право, а не можливість його порушення у майбутньому.
На підставі наведеного позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в сумі 11,10 грн. є недостатньо обґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовле
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, Головного управління юстиції у Донецькій області, Головного управління державного казначейства у Донецькій області задовольнити частково.
Постанову ВП №16195749 від 23.11.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) визнати протиправною та скасувати.
Зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області витребувати виконавчий лист № а-2877/09/0570 та відкрити по ньому виконавче провадження.
У задоволенні позовних вимог у частині стягнення на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 11 (одинадцять) гривень 10 (десять) копійок - відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 15 березня 2010 року, повний текст виготовлено 17 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.