Рішення від 01.08.2007 по справі 11/124-2297

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2007 р.

Справа № 11/124-2297

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ.

До відповідача: Приватного агропромислового підприємства «Ювілейне», смт. Заводське, Чортківського району, Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: Терещук Б.С. - юрисконсульт

Відповідача:

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вул.Мечнікова, 16-а, м. Київ звернулось до суду з позовом до Приватного агропромислового підприємства «Ювілейне», смт. Заводське, Чортківського району, Тернопільської області про стягнення 74207 грн. 15 коп. заборгованості, в тому числі 57720 грн. 90 коп. основного боргу по лізингових платежах, 2050 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 806 грн. 14 коп. - 3% річних, 4575 грн.46 коп. пені та 9054 грн. 14 коп. штрафу.

В судовому засіданні 20.07.2007 року в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 01.08.2007 року.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

27 грудня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»та Приватним агропромисловим підприємством «Ювілейне»укладено договір № 19-04-8117 плі, відповідно до умов якого позивач, як «Лізингодавець» по договору, зобов'язується передати Лізингоодержувачу, відповідачу по справі у виключне користування на визначений договором строк зернозбиральний комбайн Джон-Дір М-9500 № 666680, жатку зернову “Джон-Дір-922» № 666166 та жатку кукурудзяну “Джон-Дір-892» № 665862 (додаток № 1 до договору № 19-04-811 плі від 27.12.2004р., а Лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі, черговість, розмір і строки сплати яких встановлені графіками сплати лізингових платежів (додатки № № 2,4,6 до договору № 19-04-811 плі від 27.12.2004р.).

Факт передачі сільськогосподарської техніки підтверджується Актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 100 від 03.11.2005р. Всього передано майна на загальну суму 161523 грн. 21 коп.

Згідно підпунктів 3.4.2 розділу 3 договору № 19-04-811 плі від 27 грудня 2004 року Лізингоодержувач -відповідач по справі -за користування майном повинен своєчасно та в повному обсязі згідно погоджених графіків виплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

У відповідності до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності на певний строк і за встановлену плату.

У відповідності до частини 3 статті 806 Цивільного кодексу України, особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Закон України «Про фінансовий лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року із наступними змінами, визначає загальні правові та економічні засади фінансового лізингу.

Згідно статті 1 цього Закону фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частина 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач всупереч умовам договору лізингові платежі не проводив в повній мірі, в результаті чого станом на 07.05.2007 року утворилась заборгованість в розмірі 57720 грн. 90 коп.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач просить суд стягнути з відповідача 2050 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань та 806 грн. 14 коп. 3% річних.

Відповідно до ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що “платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін». А згідно статті 3 вказаного Закону «розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами укладеного договору від 27.12.2004р. (п.7.1) сторони передбачили, що за порушення строків сплати лізингових платежів, лізингоодержувач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Позивач нарахував відповідачу з врахуванням положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 року пеню в сумі 4575 грн. 46 коп., яку просить стягнути в судовому порядку.

П. 6.1. Договору № 19-04-8117 плі від 27.12.2004р. передбачено, що у тижневий строк з моменту одержання Предмету лізингу Лізингоодержувачем укладається на користь Лізингодавця договір страхування Предмету лізингу, який невідкладно передається Лізингодавцю. П. 6.2. Договору встановлено, що умовою забезпечення виконання зобов'язання згідно Договору є укладання Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця та надання в тижневий строк з моменту укладання Договору нотаріально посвідченого договору застави і/або поруки на суму 150 (сто п'ятдесят) % вартості Предмету лізингу. Відповідач не виконав обов'язку, передбаченого п. 6.1. та 6.2. договору, а саме договори страхування та застави не були оформлені та надані Позивачу. За неукладання чи ненадання Лізингодавцю договору застави/страхування, повідомлення про зміну місцезнаходження та реквізитів Лізингоодержувач сплачує Лізиноодавцю штраф в розмірі 2% вартості Предмету лізингу (п. 7.3. Договору). За порушення зобов'язань, встановлених п. 6.1., 6.2. Договору № 19-04-8117 плі від 27.12.2004р. відповідачеві нараховано штраф у розмірі 6460 грн. 92 коп., що підтверджено обгрунтованим розрахунком.

Відповідно до Додатку № 1 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 року № 64-р НАК «Украгролізинг»входить до переліку підприємств державного сектору економіки.

Пунктом 2 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо порушене господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7%, у зв'язку з цим відповідачеві нараховано штраф у розмірі 2593 грн. 22 коп.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в сумі 74207 грн. 15 коп. в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,75,77,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства «Ювілейне», смт. Заводське, Чортківського району, Тернопільської області , ідентифікаційний код 30787869 на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», вул. Мечнікова, 16-а, м. Київ; ідентифікаційний код 30401456 -74207 грн. 15 коп. заборгованості, в тому числі 57720 грн. 90 коп. основного боргу по лізингових платежах, 2050 грн. 51 коп. інфляційних нарахувань, 806 грн. 14 коп. - 3% річних, 4575 грн.46 коп. пені та 9054 грн. 14 коп. штрафу; 742 грн. 07 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук

Попередній документ
873608
Наступний документ
873610
Інформація про рішення:
№ рішення: 873609
№ справи: 11/124-2297
Дата рішення: 01.08.2007
Дата публікації: 29.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини