Справа № 761/2705/20
Провадження № 1-кс/761/2143/2020
29 січня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 , про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 009 86 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Фастова Київської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм на станції екстреної медичної допомоги м. Фастів, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
На обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 06.12.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.2 ст. 286 КК України, а саме: у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
06.12.2019 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.02.2020.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців тобто до 06.06.2020.
На переконання слідчого, раніше існуючі ризики не зменшилися, перебуваючи на свободі, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 03.02.2020, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку не можливо, так як у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, у зв'язку з цим слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисники заперечували проти задоволення клопотання, просили суд змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту посилаючись на наявність постійного місця проживання у підозрюваного. Оспорювали наявність реальних ризиків, вважаючи клопотання слідчого необґрунтованим.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників, також зазначив, що наміру переховуватися від органу досудового розслідування не має.
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
06.12.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч.2 ст.286 КК України.
Надані до матеріалів кримінального провадження докази: протоколи огляду, протоколи допиту свідків, висновком експерта та інші, які у своїй сукупності в достатній мірі для даної стадії розгляду підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2019 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.02.2020.
Вказаною ухвалою визнано, що ризиками неналежної процесуальної поведінки є можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд врахував наявність ризиків, передбачених пунктами 1 ч.1 ст.177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його вік, стан здоров'я, те, що він має постійне місце проживання, разом з тим враховуючи обставин вчинення злочину та його наслідки, інші дані, що характеризують особу підозрюваного,а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення в якому він підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що докази та обставини на які посилався слідчий у клопотанні, давали достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
При цьому, матеріали клопотання містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_6 перебуваючи на волі незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишать існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене вище нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та свідчить про відсутність підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Слідчим наведений перелік слідчих та процесуальних дій, без проведення яких закінчення досудового розслідування не є можливим.
З урахуванням наведеного, доводи сторони захисту не приймаються до уваги. Отже, існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
Також, з урахуванням того, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини у відповідності до положень ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 196, 197 КПК України,
Клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_7 задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 27.03.2020 включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником на протязі п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали виготовлений 04.02.2020.
Слідчий суддя ОСОБА_1