31.01.2020 Справа № 756/16735/19
Унікальний № 756/16735/19
Провадження № 3/756/279/20
Іменем України
31 січня 2020 рокусуддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції МВС України в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263650 водій ОСОБА_1 30 листопада 2019 року о 12 годині 00 хвилин у м. Києві по просп. Героїв Сталінграду, 32 керував т/з «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість обличчя. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря - нарколога, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій також просив закрити провадження по справі у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події правопорушення. Пояснив, що протокол відносно нього складено неправомірно за правопорушення, яке він не вчиняв, оскільки автомобілем не керував.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до цієї норми огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог п. 2.9а ПДР, проте у протоколі вказано, що останній керував автомобілем не у стані сп'яніння, а з ознаками сп'яніння, що не відповідає формулюванням, які передбачені п. 2.9а ПДР.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263650 не вказано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, у зв'язку з чим його було направленого на огляд на стан сп'яніння до лікаря-нарколога.
До протоколу серії ДПР18 № 263650 додано відеозапис розмови поліцейських з фізичною особою, яку суду не вдається ідентифікувати як ОСОБА_1 , оскільки на відео не видно обличчя співрозмовника поліцейського. До того ж вказаний відеозапис здійснено 30.11.2019 з 11.30 години по 11.37 години, у той час, як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 263650 вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння 30.11.2019 о 12.00 годині. У зв'язку із суттєвими розбіжностями щодо часу правопорушення та неможливістю ідентифікації особи порушника на відео, суду не вдається встановити в діях саме ОСОБА_1 факт порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху. Окрім того на відеозаписі відсутня фіксація керування т/з «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 . Вказаний автомобіль весь період відеозйомки знаходиться у нерухомому стані.
Також інспекторами до протоколу серії ДПР18 № 263650 додано висновок КМНКЛ «Соціотерапія» від 05.12.2019 № 009160, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 30.11.2019 о 12.45 годині перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з висновку № 009160, факт наркотичного сп'яніння у гр. ОСОБА_1 виявлено 05.12.2019. Однак протокол серії ДПР18 № 263650 про факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху інспекторами складено ще 30.11.2019, тобто за 5 днів до встановлення вказаного факту лікарем-наркологом, що свідчить про безпідставність складення протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того у висновку лікарі відсутні посилання на вищезазначений протокол, що створює сумніви про його належність як доказу по справі.
Інших доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху, суду не надано. Зокрема до протоколу не додано пояснення свідків правопорушення, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду із застосуванням спеціальних технічних засобів, а також від проходження огляду у закладі охорони здоров'я.
Пунктом 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735) передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 р. І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Пунктом 8 затверджено форму такого направлення.
Однак, у матеріалах справи таке направлення відсутнє, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Натомість матеріали адміністративного провадження не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликають сумнів у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів. Його дії не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, беручи до уваги презумпцію невинуватості, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки винність останнього у судовому засіданні не доведена належними та допустимими доказами.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 256, 266 КУпАП, суд,
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Суддя - І.В. Белоконна