Справа № 755/18770/19
Провадження №2-ві/755/2/20
"04" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва, в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровський районний суд м. Києва заяву позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва Гончарука В.П. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
03 лютого 2020 року в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому у справі судді Гончаруку В.П.
У поданій заяві позивач посилається на те, що судову повістку про виклик до суду та ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу позивача було направлено з тривалою затримкою, а саму ухвалу суду про відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження постановлено з порушенням вимог п.5 ч.4 ст.274 ЦПК України. Також зазначає, що суддя Гончарук В.П. отримав освіту в НАВСУ, а відповідач є колишнім правоохоронцем, в зв'язку з чим, на думку позивача, наявний конфлікт інтересів. Наведені обставини, за переконанням позивача, викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2020 року визнано заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Гончарука В.П. необґрунтованою, передано справу про вирішення відводу у відповідності до вимог ч.3 ст.40 та ч. 1ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподіл судової справи між суддями від 04 лютого 2020 року вирішення питання про відвід судді передано судді Гавриловій О.В.
Відповідно до ч.8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове за сідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заявленого відводу приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Цивільного процесуального кодексу України, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В той же час, належних доказів і переконливих аргументів, які б підтверджували наявність обставин, визначених у ст. ст. 36, 37 ЦПК України, які б унеможливлювали участь судді Гончарука В.П. у розгляді даної справи, заявником не наведено.
Викладена в заяві про відвід незгода заявника з прийнятим суддею процесуальним рішенням та тлумаченням законодавства не є підставою для відводу судді, що прямо визначено частиною 4 ст.36 ЦПК України, як і невчасне отримання позивачем повістки про виклик до суду та ухвали про відкриття провадження, про що вказано в заяві про відвід.
Що ж стосується доводів заяви про конфлікт інтересів, а також сумнівів позивача в неупередженості та об'єктивності головуючого у справі, слід зазначити, що за вимогами ч. 3 та ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
У § 81 рішення у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «неупередженість» в сенсі статті 6 Конвенції має визначатися суб'єктивною оцінкою на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справах «Bulut v. Austria» від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-II, с. 256, § 31 та «Thomann v. Switzerland» від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 815, § 30). У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів.
Підстави для відводу судді можуть мати об'єктивний чи суб'єктивний характер.
Пряма чи побічна заінтересованість судді у результаті розгляду справи може бути підставою як для відводу, так і для самовідводу. Заінтересованість може мати юридичний або побутовий характер. Юридична заінтересованість судді має місце, якщо від результату вирішення спору у нього виникнуть, зміняться або припиняться певні права або обов'язки. Побутова або фактична заінтересованість полягає в тому, що рішення суду може мати вплив на особисті стосунки судді з оточуючими.
Якщо заяву про відвід з цих підстав подає особа, яка бере участь у справі, підстави відводу потребують доказування.
Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Крім того, обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Проте, всі викладені в заяві про відвід доводи та міркування заявника, є його суб'єктивним судженням, не підтвердженим відповідними доказами.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 34, 36, 37, 260 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
Цивільну справу за позовомпозивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - передати для продовження розгляду в тому ж складі суду.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).
Суддя: