Справа № 755/1570/20
"04" лютого 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Виниченко Л.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в особі адвоката Степанян Лариси Валеріївни про видачу копій судових рішень по цивільній справі, яка розглядалась іншим судом,-
ОСОБА_1 в особі адвоката Степанян Л.В. звернулась до Київського апеляційного суду із заявою від 16.01.2020 р. про видачу копій судових рішень першої та апеляційної інстанції по цивільній справі № 121/9816/13-ц, що розглядалась Ялтинським міським судом Автономної республіки Крим та Апеляційним судом Автономної республіки Крим.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.01.2020 р. підсудність заяви визначена Дніпровському районному суду м. Києва.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 р. матеріали заяви були передані в провадження судді Виниченко Л.М.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї додатки, встановлено наступне.
Відповідно заявлених вимог представник заявника просить видати засвідчені належним чином копії всіх судових рішень першої та апеляційної інстанції по цивільній справі № 121/9816/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, що розглядалась Ялтинським міським судом Автономної республіки Крим та Апеляційним судом Автономної республіки Крим.
Нормою частини 9 ст. 10 ЦПК України визначено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно положень ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Заява від імені ОСОБА_1 подана адвокатом Степанян Л.В., при цьому на підтвердження повноважень до заяви додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1498 та копію нотаріально посвідченої довіреності від 05.04.2019 р. виданої ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_3 , як фізичної особи.
У вищевказаній довіреності від 05 квітня 2019 р. не має жодних відомостей про те, що вона була видана ОСОБА_1 на ОСОБА_3 , як адвоката.
За правилами частини 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
У свою чергу, пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 15, 60 ЦПК України та статті 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 1340/4444/18, від 29.10.2019 р. у справі № 620/1404/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18.
Отже, аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника заявника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Відповідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 № 817/66/16, системний аналіз положень статей 26 та 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дозволяє дійти висновку, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 цього Закону, а отже укладення договору про надання правової допомоги слід вважати професійним обов'язком адвоката, передбаченим законом.
З огляду на викладене, оскільки заява подана адвокатом без надання відповідного ордеру про надання правової допомоги та довіреності на ім'я адвоката ОСОБА_3 , а отже не може бути підтвердженням наявності у вказаного адвоката повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 .
За приписами пункту 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки адвокат Степанян Л.В., як представник заявника, якою підписано заяву, не надала належного підтвердження своїх повноважень, а саме всупереч вимогам чинного законодавства до суду не подано довіреність на ім'я адвоката або ордер, у зв'язку з чим заява підлягає поверненню заявнику, відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки заяву підписано та подано представником який не має повноважень на представлення інтересів ОСОБА_1 на подання до суду заяви про видачу копій судових рішень.
При цьому суд також враховує практику Європейського суду з прав людини сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Повернення судом заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду, оскільки забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі подачі відповідної заяви особисто або через представника.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про видачу копій судових рішень по цивільній справі, яка розглядалась іншим судом повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя