Справа № 755/471/20
3/755/556/20
"31" січня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.122, ч.1 ст.130 КпАП України,-
ОСОБА_1 , 28 грудня 2019 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, маючи ознаки алкогольного сп?яніння /запах з порожнини рота, порушення мови та координації рухів/, керував транспортним засобом «ЗАЗ 110307» державний номер НОМЕР_1 , рухався другорядною дорогою, вулицею М. Черемшини, 5-А, у місті Києві, під'їжджаючи до нерегульованого перехрестя не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 ПДР України «Дати дорогу» не зупинився, не надав перевагу у русі транспортному засобу «Opel Vectra» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався головною дорогою, змусивши водія різко гальмувати та подавати звуковий сигнал, чим створив аварійну ситуацію.
Від медичного огляду, для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 1.5, 2.5, 16.11, 33.2.1 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення, пояснення, рапорт, розписку, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, DVD-R диск, приходить до наступного.
Норма ст.7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Частиною 4 статті 122 КпАП України, передбачена відповідальність за порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.
Як вбачається із письмових пояснень водія ОСОБА_2 , що водій транспортного засобу «ЗАЗ 110307» державний номер НОМЕР_1 , створив аварійну ситуацію на проїзній частині та вів себе неадекватно /а.с.5/.
Крім того, ст.130 КпАП України передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно абз.2, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.
Із письмових пояснень свідків, які містяться в матеріалах справи та дослідженого в судовому засіданні DVD-R диску вбачається, що відповідно до ст.266 КпАП України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції /затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року/, поліцейський запропонував особі, яка притягається до адміністративної відповідальності пройти перевірку для встановлення стану сп'яніння, однак ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у лікаря-нарколога відмовився.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Нормами ст.245 КпАП України, передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За таких обставин, суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 , вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.122, ч.1 ст.130 КпАП України.
Згідно з абз.3 п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом /посадовою особою/, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст. 33, 34, 36, 40-?, 122 ч.4, 130 ч.1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.122, ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення, із застосуванням ч.2 ст.36 КпАП України, за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 420 гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: