Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/171/16-к
Провадження № 1-кп/506/11/20
про продовження запобіжного заходу
31.01.2020смт. Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Окни клопотання прокурора по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР за №12015160350000555 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Неман Калінінградської області Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянина України, без постійного місця проживання,
за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289, ч.1 ст.263 КК України,
за участю сторони обвинувачення
прокурора ОСОБА_4
сторони захисту
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 26 листопада 2015 року о 20:00 год., спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, проникли в приміщення літньої кухні, яка належить ОСОБА_6 та яка розташована в с. Чорна Окнянського району Одеської області, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою групою осіб, умисно, таємно викрали: свинячу ніжку вагою 2,5 кг - вартістю 75 грн за 1 кг, на загальну суму 187,5 грн., чоловічі берци 42 розміру б/в - вартістю 200 грн., спортивні штани теплі синтепонові б/в - вартістю 120 грн., штани спортивні б/в - вартістю 75 грн., спортивні штани марки «Адідас» б/в - вартістю 100 грн., сорочку вельветову б/в - вартістю 160 грн., мобільний телефон марки «Соні Еріксон» б/в - вартістю 300 грн., шапку спортивну в'язану б/в - вартістю 45 грн., мобільний телефон марки «Міні» б/в вартістю 200 грн., ліхтар «поліцейський» б/в вартістю 225 грн., ліхтар на світло діодах б/в - вартістю 175 грн., бінокль 12 кратний б/в вартістю 550 грн, троє чоловічих плавок вартістю 40 грн., за одні, а всього на зальну суму 120 грн, годинник марки «Повод», разом із золотим браслетом із трьома різновидами золота (червоне, жовте, біле ) вартістю - 78 240 грн., дві пари сережок марки «Тюсо» вартістю 430 грн., за одну пару, а всього на зальну суму 860 грн., годинник марки «ulysse-nardin», разом з каучуковим ланцюгом вартістю 1250 грн., перстень чоловічий золотий із платиною із вставками натуральних камінців вартістю 10 800 грн., золотий затискач на краватку, разом із золотим ланцюгом вартістю 19 200 грн.. Крім того, ОСОБА_3 спільно з особою, матеріали якої виділені в окреме провадження, проникли до майстерні, яка розміщена на території того ж господарства, звідки таємно викрали електродриль марки «Макіта» б/в - вартістю 320 грн., куто-шліфовальну машинку марки «ДВТ» б/в - вартістю 270 грн., бензопилу «Shtil 180» б/в - вартістю 2000 грн.
Своїми протиправними неправомірними діями ОСОБА_3 та особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, спричинили потерпілому матеріальних збитків на загальну суму - 115 401, 5 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 26.11.2015 року близько 20 годині 00 хвилин, спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, проникли в господарське приміщення, яке належить ОСОБА_6 та розташоване за адресою: с. Чорна Окнянського району Одеської області, скориставшись відсутністю господаря, без його дозволу (незаконно), умисно, повторно заволоділи його мотоциклом «Ява» 350 д.н. НОМЕР_1 , рама № НОМЕР_2 , вартістю 4700 гривень, чим спричинив потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 70070 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 14.05.2019 року реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання та носіння вогнепальної зброї, 14.05.2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території колишньої тракторної бригади в с.Гидерим Подільського району Одеської області, незаконно, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, з метою подальшого носіння при собі, придбав знайдену ним у цьому ж місці перероблену саморобним способом мисливську рушницю - обріз, виготовлений з одноствольної мисливської рушниці моделі «Иж-К» 16 калібру, який мав колодку зі спусковою скобою № НОМЕР_3 , ствол - 1949 року виготовлення, заводські номера ствола і цівки видалені, виробництва СРСР (Іжевський механічний завод), із наявними конструктивними змінами, не передбаченими заводом-виробником у вигляді укорочування ствола до залишкової довжини 300 мм та відпилювання прикладу до шийки ложа, який відноситься до категорії нестандартної (переробленої саморобним способом) гладкоствольної вогнепальної зброї та є придатним для проведення пострілів набоями 16 калібру. У подальшому ОСОБА_3 , діючи умисно, незаконно, без передбаченого законом дозволу, в період часу з 14.05.2019 року по 22.05.2019 року, з метою самозахисту, носив вказану зброю при собі у сумці.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строк застосування якого закінчується 07 лютого 2020 року, посилаючись на те, що до закінчення дії запобіжного заходу розглянути кримінальне провадження по суті неможливо, оскільки ще не проведена судово-товарознавча експертиза, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, так як ризики залишились такими ж. Так, обвинувачений ухиляється від суду, а саме: із 20 судових засідань був відсутній без поважних причин у 15 засіданнях; ухвалами суду від 15.06.2016 р., 09.11.2017 р., 28.12.2017 р. до ОСОБА_3 застосовувались приводи та ухвалами Красноокнянського районного суду від 05.07.2016 р. та 20.02.2018 р. він оголошувався у розшук. Крім того, обвинувачений зухвало відноситься до скоєних кримінальних правопорушень, постійного місця роботи не має, будучи належним чином повідомленим в судовому засіданні про час та місце розгляду вказаного кримінального провадження до суду не з'являвся та умисно, з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, покинув постійне місце проживання. Тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обвинувачений залишив розгляд клопотання прокурора на розсуд суду. При цьому повідомив, що власного місця проживання він не має, однак у нього є знайомий, який дозволяє йому проживати у нього. На даний час стан його здоров'я погіршився, йому потрібне оперативне втручання.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що через значне погіршення стану здоров'я обвинуваченого, утримання останнього під вартою в слідчому ізоляторі буде порушенням Конвенції про захист прав людини. Крім того, за такого стану здоров'я обвинувачений фізично не здатний втекти. Тому, на думку захисника, обвинуваченому слід обрати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши думки учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд приходить до наступного.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 та ч.2 ст.289 КК України.
Відповідно до ст.12 КК України, злочини, скоєння яких інкримінується ОСОБА_3 , відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено максимальне кримінальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
В п.79 рішення у справі «Харченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Також суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, за яким тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Суд бере до уваги, що відповідно в п.60 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Єлоєв проти України» зазначено, що зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою.
Так, при вирішенні клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить з того, що ухвалою судді Красноокнянського районного суду Одеської області від 12 червня 2019 року щодо ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави із визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680 грн. Ухвалами від 25.07.2019 року, 02.10.2019 року та 27.11.2019 року строк дії запобіжного заходу продовжено та він закінчується 07 лютого 2020 року.
При обранні відносно обвинуваченого запобіжного заходу суддею було враховано як особу обвинуваченого, так і ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він декілька разів знаходився у розшуку, відсутність постійного місця проживання, стійких соціальних зв'язків, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, оскільки санкції статей, які йому інкримінуються, передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, і ці ризики на даний час не змінилися та не відпали.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України і тому, вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, має забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти загально-суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому, суд враховує, що вчинення злочину, передбаченого ст.263 ч.1 КК України ОСОБА_3 інкримінується у період з 14 по 22 травня 2019 року, тобто в період, коли останній перебував у розшуку по даному кримінальному провадженню.
Тому, суд вважає, що ризики не зменшились і інший запобіжний захід не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого, а у зв'язку з призначенням судово-товарознавчої експертизи, яка на даний час ще не проведена, розглянути кримінальне провадження до закінчення строку перебування обвинуваченого під вартою (до 07 лютого 2020 року) неможливо, і тому обвинуваченому слід продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави строком на 60 діб, задовольнивши клопотання прокурора.
Щодо заперечень захисника, які грунтуються на погіршенні стану здоров'я обвинуваченого, то будь-яких доказів щодо проведення медичного огляду обвинуваченого, яким встановлено значне погіршення його стану здоров'я, у зв'язку з чим унеможливлюється його тримання під вартою, стороною захисту суду не надано, як і доказів звернення до уповноважених осіб слідчого ізолятору щодо проходження обвинуваченим такого огляду.
При цьому ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту суду не надано жодних документів щодо погіршення стану здоров'я обвинуваченого або про його неможливість перебування під вартою через стан здоров'я.
Що стосується обрання відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, то суду не надано будь-яких доказів того, що обвинувачений має де проживати, та, як наслідок, перебувати під домашнім арештом. При цьому стороні захисту роз'яснено про право надання таких доказів (договору найму житлового приміщення тощо).
Керуючись ст.ст.187, 188, 190, 331, 372 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на шістдесят днів - до 07 квітня 2020 року включно із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави із визначенням розміру застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153680 грн (сто п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят гривень), та визначеними в ухвалі суду від 12 червня 2019 року обов'язками, з внесенням застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача: ДКСУ, р/р 37317035005435, МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 згідно ухвали Красноокнянського районного суду Одеської області №506/171-16-к від 31.01.2020 року), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
У разі внесення застави обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На ухвалу може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд протягом семи днів з моменту проголошення.
Повний текст ухвали оголошено в залі судового засідання 03 лютого 2020 року о 16:00 год.
Суддя ОСОБА_1