ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
25 липня 2007 р.
Справа № А-10/140
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарі судового засідання: Бабінець У.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
76018, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20
до відповідача: Підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про: стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника
За участю представників сторін:
від позивача: Коник О.В. - старший державний податковий інспектор,
(довіреність № 36635/10/24-150 від 23.07.07р.)
від відповідача: не з»явився;
Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську заявлено вимогу про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 1229 грн. 74 коп.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причини неприбуття суду не повідомив. Неприбуття відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що за результатами проведеної ДПІ в м. Івано-Франківську планової виїзної комплексної документальної перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування Підприємця ОСОБА_1, що відображені в акті перевірки № НОМЕР_1 від 28.09.06р., Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську прийняті рішення НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 06.10.06р., згідно яких до відповідача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 340 грн. та 711,28 грн. відповідно, що в загальній сумі становить 1051 грн. 28 коп. Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування штрафу були встановлені при перевірці порушення вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
За своєю правовою природою фінансові санкції, що застосовуються до суб"єктів підприємницької діяльності за порушення вимог зазначених Законів, відносяться до адміністративно-господарських санкцій і у разі несплати правопорушником у добровільному порядку підлягають примусовому стягненню у судовому порядку за загальними правилами. Доказів, які б свідчили про сплату зазначеної суми штрафних (фінансових) санкцій чи то спростували доводи позивача суду не подано.
За наведених обставин, вимоги позивача частково обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині стягнення за рахунок коштів 1052 грн. 13 коп. санкцій.
Суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги щодо стягнення зазначеної суми санкцій за рахунок майна боржника, яке, в тому числі, згідно п.п.1.7 ст.1 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III відноситься, до активів платника податків.
Примусове стягнення активів платника податків за рішенням суду передбачене п.п.3.1.1 ст.3 вказаного Закону за наявності податкового боргу та в рахунок його погашення. Відтак, фінансові санкції у вигляді штрафів, застосовані податковою інспекцією згідно рішень від 06.10.06р. за порушення Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та не сплачені в добровільному порядку не є податковим боргом в розумінні Закону № 2181-III, а тому на стягнення таких штрафів не може поширюватись порядок погашення податкових зобов»язань, передбачений Законом № 2181.
Податковим боргом згідно з п. п. 1.3 ст.1 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) , самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк , а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Податковий борг відповідача виник внаслідок несвоєчасної сплати до бюджету платежів, що є узгодженою сумою податкового зобов'язання, а саме: податку з доходів найманих працівників в сумі 138,45 грн. та плати за торговий патент на деякі види підприємницької в сумі 29,83 грн. Наявність податкового боргу відповідача підтверджується корінцем податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_4 від 06.10.06р., прийнятим на підставі акта перевірки № НОМЕР_1 від 28.09.06р. , іншими матеріалами справи.
У відповідності із підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 ст. 16 вищевказаного Закону після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Розмір пені визначений пунктом 16.4 Закону № 2181-III -120 відсотків річних облікової ставки НБУ діючої на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Загальна сума стягуваної пені в даному випадку складає 9,33 грн.
Доказів погашення зазначених вище сум податкової заборгованості та пені суду не подані, доводи ДПІ про наявність такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Відповідно до п.п. 3.1.1 ст. 3 вказаного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Активами платника податків в розумінні п.1.7 ст. 1 вказаного закону є кошти, а також матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній особі або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
За наведених обставин позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу за рахунок активів відповідача обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 94, 158, 160, 186, 254, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1(код НОМЕР_5) в дохід державного та місцевого бюджетів кошти в сумі 1052 грн. 13 коп. застосованих фінансових (штрафних) санкцій.
Стягнути за рахунок активів Підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_5) в дохід державного та місцевого бюджетів 177,61 грн. податкового боргу.
В решті позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова складена у повному обсязі 31.07.07р.
Внесено в діловодство
Кузишин У.Б.