04 лютого 2020 року справа № 580/3427/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання дій протиправними та зняття арешту,
встановив:
01 листопада 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) з адміністративним позовом до Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (19402, Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, вул. Ювілейна, 30, код ЄДРПОУ 35039471), в якому просить:
1) визнати дії відповідача щодо накладення арешту протиправними;
2) зняти арешт з домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , який накладений відповідно до постанови 25454105 від 29.03.2011, реєстраційний номер обтяження 12097352.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем накладено арешт на майно постановою від 05.07.2011 №б/н під час примусового виконання виконавчого листа Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області №2-5480. На заяву позивача щодо зняття з його майна арешту, листом від 15.07.2019 №6091 відповідач повідомив останнього про неможливість зняття арешту, оскільки виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області №2-5480 знищені, у зв'язку із закінченням строку їх зберігання, тому позивач просить суд в судовому порядку зняти арешт з його майна, що були накладенні в межах вищенаведених виконавчих провадженнях.
Ухвалою суду від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження і постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_1 на підставі договору про забудову на праві приватної власності належить житловий будинок в АДРЕСА_2 , що також підтверджуються довідкою КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації» №310 від 27.05.2019 та технічним паспортом на житловий будинок №3971 від 13.03.2017 року.
Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна позивачем з'ясовано, що постановою №25454105 від 23.03.2011 відділом Державної виконавчої служби Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції накладено арешт на майно позивача.
08.10.2019 позивач звернувся з письмовою заявою до Корсунь-!ІІевчеііківеького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області з проханням про зняття арешту з його майна.
28.10.2019 ним отримана відповідь від 18.10.2019 №8751, в якій зазначено, що перевіркою бази даних автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом 18.10.2019 відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 на виконанні у Відділі не перебувають. Згідно сформованої 18.10.2019 інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що арешт нерухомого майна накладено на ОСОБА_2 , який на момент накладення арешту 26.01.2012 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, позивачу рекомендовано для зняття арешту з його майна звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України “Про виконавче провадження” (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606-XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Як встановлено судом із матеріалів справи, в Корсунь-Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відсутні матеріали виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Таким чином, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження №25454105 від 29.03.2011, винесеної відділом ДВС Корсунь-Шевченківського РУЮ.
Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині позовної вимоги щодо зняття арешту з майна позивача, який накладений постановою 25454105 від 29.03.2011, реєстраційний номер обтяження 12097352, однак вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо визнання дії відповідача щодо накладення арешту протиправними - оскільки дана позовна вимога є необгрунтованою.
Таким чином, позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 271, 287, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Зняти арешт з домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), який накладений відповідно до постанови №25454105 від 29.03.2011, реєстраційний номер обтяження 12097352.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення у повному обсязі складене 04.02.2020.
Суддя В.П. Тимошенко