31 січня 2020 року справа № 580/3522/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про зобов'язання вчинити дії,
11.11.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просив:
- зобов'язати відповідача на виконання частин статей 58 та 68 Конституції України, в місячний термін провести перерахунок пенсії позивача станом на 01.03.2019р., з використанням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, при здійсненні перерахунку пенсії позивача станом на 01.03.2019р., неправомірно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%. Оскільки на момент виходу позивача на пенсію зазначений коефіцієнт становив 1,35%, відповідач не має права погіршувати становище пенсіонера та зменшувати обсяг існуючих прав.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
20.12.2019р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що до ч. 1 ст. 25 Закону України №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” внесено зміни Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та зменшено наведену величину з 1,35% до 1%, в зв'язку з чим позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017р. із застосуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач з 08.07.2015р. перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію за віком, що призначена згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній до 1 жовтня 2017 року, та обчислену з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якого сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення призначенням пенсії, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 01.10.2017р. позивачу здійснено перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,0 %.
22.04.2019р. позивач звернувся до відповідача із листом в якому просив здійснити перерахунок його пенсії станом на 01.03.2019р. із розрахунку величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Листом від 25.04.2019р. №570/Р-10 відповідач повідомив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148, пенсії, призначені відповідно до Закону №1058 до 11.10.2017р., з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тому підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, немає.
Вважаючи вказану відмову у перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, протиправною, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 1 статті 25 Закону №1058-IV в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, яка діяла з 01 січня 2008 року, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.
Згідно з частиною 1 статті 25 Закону №1058-IV, в редакції чинній з 01.10.2017р., коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
В силу пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
У контексті наведеного, суд зазначає, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
Так, станом на момент виходу позивача на пенсію, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08% (стаття 25 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування").
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Таким чином, нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дію в часі, у зв'язку з чим, суд вважає, що відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019р. у справі №826/8853/18.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов належить задовольнити, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 11.11.2019р. № 0.0.1518263036.1, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 768,40 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 01.03.2019р., із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.А. Білоноженко