Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, м-н Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 лютого 2020 р. № 520/14267/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мороко А.С., розглянувши позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області (Київський район м. Харкова) за № 0066715706 від 13.05.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Ухвалою від 27.12.2019 позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення - залишено без руху; надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду інформації з приводу ідентифікаційного коду, офіційної електронної адреси Головного управління ДФС у Харківській області, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважних причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху вручена позивачу 16.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
27.01.2020 ФОП ОСОБА_1 надала до суду уточнену позовну заяву із зазначенням ідентифікаційного коду, офіційної електронної адреси Головного управління ДФС у Харківській області, в якій просила суд: визнати відсутність факту непогашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області (Київський район м. Харкова) за № 0066715706 від 13.05.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Також, 27.01.2020 разом з уточненою позовною заявою надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що скарга на рішення № 0066715706 від 13.05.2019 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ГУ ДФС у Харківській області направлена ФОП ОСОБА_1 в 10-денний термін з дня надходження рішення позивачу на адресу ДФС України 03.06.2019. Рішення про результати розгляду скарги від 05.07.2019 за № 31012/6/99-99-11-05-02-25 ДФС України отримана ФОП Биковою ОСОБА_2 11.07.2019. Позивачем 19.07.2019 подано повторну скаргу до ДФС України на рішення щодо розгляду первинної скарги. Рішення про залишення скарги без розгляду від 19.08.2019 за № 39837/6/99-99-11-05-02-25 ДФС України отримано позивачем 23.08.2019. Остаточно ФОП ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав, свобод чи інтересів після того, як отримала 23.08.2019 рішення ДФС України про залишення скарги без розгляду від 19.08.2019 за № 39837/6/99-99-11-05-02-25. На думку позивача, в даному випадку шестимісячний термін для звернення до адміністративного суду закінчується 23 лютого 2020 року.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Дія Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзаців 4, 5, 6 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Зазначене свідчить про те, що положення Податкового кодексу України не поширюються на відносини щодо порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, як і відповідальність за порушення такого порядку.
Аналогічну позицію викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 по справі № 480/106/19 (адміністративне провадження № К/9901/16500/19)
На підставі цього, суд зазначає, що при оскарженні рішення податкового органу, прийнятого в межах Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", строк звернення до адміністративного суду визначений приписами пункту 56.18 статті 56, статті 102 Податкового кодексу України не застосовується, на що також вказував Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 802/983/18-а, від 17.07.2019 у справі № 0740/1050/18.
Відповідно до положень 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що в межах спірних правовідносин спеціальною нормою відносно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є абзац 9 частина 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким встановлено десятиденний строк для оскарження спірного рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, оскільки остаточне рішення ДФС України про залишення скарги без розгляду від 19.08.2019 за № 39837/6/99-99-11-05-02-25 позивач отримала 23.08.2019, а до суду з даним позовом звернулась 26.12.2019, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_1 пропущено тримісячний строк звернення до суду.
Крім того, позивачем не наведено жодних підстав для поновлення пропущеного тримісячного строку звернення до суду.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Таким чином, керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.С. Мороко