Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 лютого 2020 р. Справа № 520/11980/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.05.2014 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті ОСОБА_1 лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року та лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення з 01.05.2014 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.05.2014 року однією сумою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.05.2014 згідно з постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року без урахування постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках виходячи з 70% грошового забезпечення з 01.05.2014 року після проведеного перерахунку пенсії. Стверджує, що постанова № 103 суперечить меті та спрямованості Закону № 2262-ХІІ, погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної з 09.08.2008 року на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закону № 2262-ХІІ) у розмірі 74% грошового
забезпечення. З часту призначення пенсії та до 01.01.2018 року пенсія обчислювалась в розмірі 74% грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами пенсійної справи. З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки, виданої Харківським обласним військовим комісаріатом. Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Виплата пенсії проводилася відповідно до п. 2 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103. Враховуючи вищевикладене, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та 75% з 01.01.2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови КМУ від 21.02.2018 № 103, положення п.п. 1,2 якої на час вчинення спірних дій були чинними та підлягали застосуванню до спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з 09.08.2008 року отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
На момент призначення пенсії у 2008 році розмір пенсії позивача становив 74 % грошового забезпечення, що підтверджено протоколом пенсійного органу за пенсійною справою 2006003414 від 30.10.2008.
Матеріалами справи підтверджено, що з 01.01.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" № 103 від 21.02.2018 року.
Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років 45%, пенсія була обчислена з розміру 70 % грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи перерахунком пенсії за пенсійною справою 2006003414 - Державний департамент з питань виконання покарань.
Підсумок пенсії (з надбавками) після перерахунку з 01.01.2018 року склав 4 344,20 грн. Згідно постанови КМУ 103 від 21.02.2018 року підвищення пенсії позивача складає 2 892,20 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 1 446,10 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення 12 169,15 грн., з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення 2 892,20 грн.
Листом від 01.11.2019 року № 32902/02.2-20 пенсійний орган повідомив позивача, що відповідно до статті 13 Закону максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. На час перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103) діяла саме така норма Закону. Отже, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, відповідно до постанови № 103 здійснено у відповідності до норм та вимог чинного законодавства.
Також зазначено, що рішенням окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103, та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону». Нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів за якими має проводитися перерахунок і виплата пенсій, призначених згідно з Законом, після дати набрання рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року законної сили до головного управління не надходило. У зв'язку з цим, виплата пенсії проводиться у встановлених на цей час розмірах.
Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011, та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 74% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення з 09.08.2008 р позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону № 2262-ХІІ.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
В позовній заяві позивачем зазначено, що з 01.05.2014 року пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії позивачу виходячи з 70% грошового забезпечення, хоча пенсію позивачу призначено з 74% грошового забезпечення. Позивач відповідних доказів до суду не надав та просив витребувати їх у пенсійного органу.
Проте, пенсійним органом надано до суду розрахунки пенсії позивача, зокрема, з 01.01.2016 року та з 01.05.2017 року виходячи з 74% грошового забезпечення, а також з 01.01.2018 року виходячи з 70% грошового забезпечення на підставі постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року.
Отже, позивачем не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження перерахунку позивачу пенсії з 01.05.2014 року виходячи з 70% грошового забезпечення.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, недоведеними жодними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 74 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення при проведенні перерахунку позивачу з 01.01.2018 року є протиправними, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу за рахунок виплати лише 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року та зобов'язання здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої (четвертої) статті 63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції на момент призначення пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017 року законодавцем змінено правові підстави перерахунку пенсії військовослужбовцям та віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсії та встановлювати розміри проведених виплат.
Урядовим рішенням передбачено набрання чинності з 1 березня 2018 р. постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та визначено порядок перерахунку і виплати пенсій, що призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (надалі - Постанова № 103) передбачено, що військовослужбовцям та деяким іншим особам перерахунок пенсій здійснюватиметься із урахуванням трьох складових оновленого грошового забезпечення, визначеного на 1 березня 2018 року - окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Виплата перерахованих пенсій здійснюватиметься поетапно починаючи з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Органи Пенсійного фонду здійснюватимуть перерахунок пенсій на підставі довідок про складові оновленого грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, які будуть видані відповідними міністерствами та відомствами.
В той час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які затверджені відповідною постановою Уряду, оскільки спірна постанова встановлює відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії військовослужбовцям.
Постановою від 05 березня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року - без змін.
Відповідно до ч.2 ст. 265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає ч.2 ст. 265 КАС України.
Тобто, на момент перерахунку пенсійним органом пенсії позивача з 01.01.2018 року Постанова № 103 була чинною та не скасованою, відтак, дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії з 01 січня 2018 року до 05 березня 2019 року не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок за вказаний період проведено на виконання Постанови № 103, чинної до 05 березня 2019 року.
Судом враховано відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України правову позицію викладену в рішенні Верховного суду від 06.08.2019 по адміністративній справі №160/3586/19, в якій зазначено, що з 05 березня 2019 року пенсія колишньому військовослужбовцю підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії позивачу за рахунок виплати 75 % суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року згідно постанови № 103 та зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року. В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Позовна вимога про здійснення виплати перерахованої суми пенсії невідкладно та однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов'язання перерахувати та виплачувати з 01.01.2018 року позивачу недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу сум компенсації втрати частини доходу з 01.05.2014 року у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” № 2050-ІІІ від 19.10.2000 року (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до положень ст. ст. 1 та 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно положень п.2 та 3 Порядку № 159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, серед яких, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У п.4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст. 3 вказаного вище Закону).
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
При цьому, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 55 Закону №2262-XII, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19 грудня 2011 року (справа № 6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа № 21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17) та від 18 липня 2018 року (справа № 490/6755/15-а), які враховуються судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Враховуючи викладене а також доведеність здійснення перерахунку позивачу пенсії з 01.01.2018 року виходячи з 70% грошового забезпечення, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати з 01.01.2018 року компенсації також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо незастосування при нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів положень постанови КМУ № 649 від 22.08.2018 року суд зазначає, що 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок № 649) для реалізації вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" з урахуванням того, що виконання таких рішень суду здійснюється виключно за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Згідно із п. 1 Порядку № 649 цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Відповідно до п. 2 Порядку № 649 для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Отже, суд вважає, що позовна вимога у вказаній частині є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 74 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.01.2018 року пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 % суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 року згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 року № 103.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з 01.01.2018 року відповідно до Закону України від 19.10.2000 № 2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та згідно Постанови Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.