ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 лютого 2020 року м. Київ № 1540/4089/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомУповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осію на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Б.В.
до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві
провизнання протиправною та скасування постанови,
Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осію на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Б.В. (позивач) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві ( відповідач), в якому просила суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2018 ВП№56747474.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2017 №1540/4089/18 адміністративний позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Б.В. передано до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №1540/4089/18.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2018 зупинено провадження в справі №1540/4089/18 до розгляду апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Б.В. на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.08.2018.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2019 поновлено провадження у справі №1540/4089/18.
Позивач мотивує позовні вимоги протиправністю спірної постанови, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження несвоєчасно направлена боржнику, з оскаржуваної постанови неможливо ідентифікувати боржника, виконавцем порушено приписи п. 9 ч. 1 статті 34 та п.4 ч. 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірного рішення, також подані матеріали виконавчого провадження №56747471.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, з огляду на наявне клопотання представника позивача, у відповідності до положень частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Постановою державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11.07.2018 відкрито виконавче провадження №56747471 щодо примусового виконання виконавчого листа №815/3191/17, виданого 26.06.2018 Одеським окружним адміністративним судом про стягнення боргу в сумі 640,00 грн. з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пат «Банк Михайлівський» Волкова О.Ю.
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 6 Закону України "Про виконавче провадження").
Приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У відповідності до частини четвертої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 вищевказаного Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Вимоги до оформлення виконавчого документу та обставини за наявності яких виконавчий документ повертається стягувачу визначені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, у відповідності до пунктів 3 та 4 частини першої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, в якості боржника у виконавчому провадженні №56747471 виступає Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович, адреса: 01001, м. Київ, пров. Рильський, 10-12/3, код ЄДРПОУ 21708016.
Так, відповідно до частини шостої статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Уповноважена особа Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду) визначається виконавчою дирекцією Фонду (частина перша статті 47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Водночас, з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку (пункт 1 частини другої статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку.
Судом встановлено, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" від 23.05.2016 №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" від 23.05.2016 №812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016 по 22.06.2016.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 включно.
У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" від 12.07.2016 №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку" від 12.07.2016 №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 по 12.07.2018 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1702 повноваження ліквідатора публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.
З аналізу наведених законодавчих положень та інформації щодо проведення процедури ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович, який призначений виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з дня початку процедури ліквідації банку виконує функції керівника банку. Тобто, фактично позивач (уповноважена особа) у спірних правовідносинах діє як виконавчий орган банку, а тому боржником у спірному виконавчому провадженні є саме Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович.
Так, суд наголошує, що згідно виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 26 червня 2018 року встановлено стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 640 грн.
При цьому, суд зауважує, що Волков Олександр Юрійович , як фізична особа не виступав стороною по справі, а тому твердження позивача щодо зазначення даних фізичної особи є безпідставними.
Щодо решти посилань позивача, суд звертає увагу, що відповідно до статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент видачі виконавчого листа), суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи наведене, у випадку, якщо позивач вважає, що виконавчий документ містить недоліки та/або помилки, він не позбавлений можливості звернутися до суду у визначеному, законом порядку.
Проте, з матеріалів справи не вбачається, що позивач використав надане йому статтею 374 Кодексу адміністративного судочинства України право та звернувся до суду із відповідною заявою, при цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, що і було зроблено державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Щодо тверджень позивача про надсилання на адресу останнього оскаржуваної постанови лише 19.07.2018, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (частина перша статті 28 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, приписами частини першої статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.
З аналізу наведених положень вбачається, що у разі своєчасного неотримання боржником у виконавчому провадженні (у даному разі позивачем) постанови про відкриття виконавчого провадження, що перешкодило останньому скористатися правами, наданими йому цим Законом, такий боржник не позбавлений права на звернення до державного виконавця із заявою про відкладання проведення виконавчих дій. У той же час, несвоєчасне отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження не є законодавчою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
При цьому, суд враховує конституційні принципи виконання рішення суду, у відповідності до яких, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а порядок виконання визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено спірну постанову від 11.07.2018 про відкриття виконавчого провадження №56747471, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом, і відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження"
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. В задоволенні позову Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осію на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Смолія Б.В. відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян