ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 лютого 2020 року м. Київ № 640/5893/19
Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІТЕЙЛ» до Головного управління ДФС у м Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" (03124, м. Київ, провулок Радищева, буд. 6, код ЄДРПОУ 42539029) з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 1050286/42539029 від 14.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України № 1050287/42539029 від 14.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 12.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" від 10.12.2018 № 2 датою їх фактичного подання;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" від 12.12.2018 № 16 датою їх фактичного подання.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних необґрунтованим та прийнятим всупереч вимог чинного законодавства України, без зазначення конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної.
Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
За клопотанням відповідача, ухвалою суд від 01 серпня 2019 року в справу залучено в якості співвідповідача - ГУ ДФС у м. Києві.
Відповідачі, не погодившись із доводами позивача, надали відзиви на позовну заяву, які за своїм змістом є ідентичним, та вказали, що відповідачем було правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, з підстав надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства, а також ненадання копій документів. Просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Матеріалами справи встановлено, що07 грудня 2018 року між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проденерго» було укладено договір поставки №0712/18-1, згідно якого постачальник протягом дії договору постачає харчові інгредієнти (товар) у кількостях, за цінами та на умовах, зазначених у документах первинного обліку (накладні, акти передачі, рахунки тощо) чи додатках до даного договору, що є його невід'ємно частиною.
Харчові інгредієнти, що реалізуються позивачем у рамках вказаного договору, були отримані позивачем на підставі укладеного 30.11.2018 року з виробником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» договору поставки № 3011/18-1.
З метою зберігання товару позивачем 06.12.2018 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Самтек-Сервіс» був укладений відповідний договір зберігання № 0612/18-1.
На виконання умов договору поставки №3011/18-1 постачальником було відвантажено товар «Наповнювач сухий «Маковий» у загальній кількості 14 000 кг, що підтверджується видатковими накладними постачальника: від 12.12.2018 року №00000002083 , від 10.12.2018 №00000002089.
На виконання умов договору зберігання зберігачем було відвантажено товар - «Наповнювач сухий «Маковий», що перебував на зберіганні, згідно договору зберігання від 06.12.2018 року, покупцеві - ТОВ «Проденерго».
Відповідно до матеріалів справи, товар був відвантажений за наступними супровідними документами позивача: видаткової накладної від 10.12.2018 №00000000007 у кількості 10 000 кг, на загальну вартість 916 200,00 грн, довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача № 988 від 07.12.2018, товарно-транспортна накладна на вантажне автоперевезення, згідно видаткової накладної від 10.12.2018 №Р7, видаткової накладної від 12.12.2018 №00000000015 у кількості 4 000 кг на загальну вартість 366 480,00 грн, довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача №1026 від 12.12.2018, товарно-транспортна накладна на вантажне автоперевезення, згідно видаткової накладної від 12.12.2018 №Р15.
Позивачем за результатами здійснення вказаних операцій, були сформовані податкові накладні: №2 від 10.12.2018 на загальну суму 916 200,00 грн та № 16 від 12.12.2018 на загальну суму 366 480,00 грн.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України позивачем 10.12.2018 та 12.12.2018 було направлено вищевказані податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
28.12.2018 року та 29.12.2018 року позивачем були отримані дві квитанції з реєстраційними номерами 9292217249 та 9292467619, відповідно до яких зазначено, що реєстрація податкових накладних № 2 та № 16 зупинена, оскільки відповідає вимогам п.п.1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».
Відповідачем було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПНРК в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10.01.2019 року позивачем засовами електронного зв'язку, з урахуванням вимог Законів «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документа та електронний документообіг», Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, було подано пояснення та копії документів, вичерпний перелік яких встановлений п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а саме: договір поставки з виробником №3011/18-1 від 30.11.2018, договір зберігання №0612/18-1 від 06.12.2018 року, видаткова накладна від 10.10.2018 року №00000002089, видаткова накладна від 12.12.2018 № 00000002083, декларація виробника №2089, декларація виробника №2083, довіреність позивача №2811/18-1 від 28.11.2018, договір поставки з покупцем №0712/18-1 від 07.12.2018, видаткова накладна від 10.12.2018 року № 00000000007, довіреність №988 від 07.12.2018 року, товарно-транспортна накладна №Р7 від 10.12.2018 року, видаткова накладна від 12.12.2018 року №0000000015, довіреність № 1026 від 12.12.2018 року, товарно-транспортна накладна №Р15 від 12.12.2018 року, письмові пояснення від 10.01.2019 року.
За результатами розгляду наданих пояснень та документів, комісією, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 14.01.2019 року були прийняті рішення №1050286/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.12.2018 року та рішення №1050287/42539029 про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 12.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а також ненадання копій документів, а саме: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; договорів, зокрема, зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/робіт, послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
За приписами пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України , Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Таким органом центральної виконавчої влади, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, є Державна фіскальна служба України.
За змістом норм пп. «а», «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 і 13 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).
Як передбачено п. 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п. 7 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов'язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у п. 1.1-1.6 Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 цих Критеріїв, то таких платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв, а і на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутній протокол засідання комісії та відповідне рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників.
Дослідивши зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, суд встановив, що відповідачем в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність таких вимогам п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку наданим позивачем копіям документів, з метою спростування наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, суд встановив наступне.
За змістом п. 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Дослідивши та проаналізувавши зміст наданих позивачем до контролюючого органу документів суд вважає, що таких документів було достатньо для підтвердження господарської операції для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, з урахуванням специфіки фінансово-господарської діяльності позивача.
Враховуючи встановлені у справі обставини та з огляду на наявні в матеріалах справи документи, суд погоджується з правомірністю та обґрунтованістю заявлених позовних вимог про протиправність рішення комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд зазначає, що 22 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Враховуючи викладене, рішення щодо реєстрації/відмову у реєстрації податкової накладної приймаються комісіями відповідних органів ДФС (Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків), за умови дотримання критерію, передбаченого п. 23 Порядку.
При цьому, п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України передбачено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді, згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені законодавчі приписи визначають суб'єктний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування, Державна фіскальна служба України - в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН у випадку визнання протиправними та скасування рішень ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків.
В зв'язку із цим, ухвалою суду від 01 серпня 2019 року до справи було залучено співвідповідача - Головне управління Державної фіскальної служби в м. Києві.
Оскільки повноваження щодо прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН належить в даному випадку ГУ ДФС у м. Києві, а позивач позовні вимоги щодо скасування таких рішень пред'явив до ДФС України, суд такі позовні вимоги задовольняє частково.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Суд вважає, що в даному випадку, зобов'язання відповіда-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, подані позивачем, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд враховує, що чинним законодавством покладено на комісію ДФС обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано права вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДФС зареєструвати податкові накладні № та № 16 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" (03124, м. Київ, провулок Радищева, буд. 6, код ЄДРПОУ 42539029) задовольнити частково;
2. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві № 1050286/42539029 від 14.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 10.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
3. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у м. Києві № 1050287/42539029 від 14.01.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 12.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
4. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" від 10.12.2018 № 2 датою їх фактичного подання;
5.Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" від 12.12.2018 № 16 датою їх фактичного подання;
6. В іншій частині позову відмовити;
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім "Самтек" (03124, м. Київ, провулок Радищева, буд. 6, код ЄДРПОУ 42539029) понесені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн) солідарно за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві та Державної фіскальної служби України в пропорційному розмірі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Н.Г. Вєкуа