ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 року м. Київ № 640/23/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Головного територіального управління юстиції у м.Києві
про скасування штрафу по ВП № 60336379,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування штрафу по ВП № 60336379.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2102,00 гривень.
Судом встановлено, що відповідно до позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві сума судового збору складає: 2102,00 грн за вимоги майнового характеру, проте доказів сплати судового збору до суду не надано.
Однак, суд зазначає, що позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, звертає увагу на наступне.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч. 1 ст. 133 КАС України)
Положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Також, відповідно до положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вищевикладеного вбачається, що Пенсійний фонд України та його органи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018р. у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018р. №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.
При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання квитанції про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету.
Керуючись ст. 161, 169 КАС, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
2. Залишити позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Я.І. Добрянська