Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
04 лютого 2020 р. справа № 520/13047/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування страхового стажу за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р. та доплати до мінімального розміру страхового внеску, зроблену за 2004 р. у розмірі 1958,00 грн., ОСОБА_1 , починаючи з 13.07.2018 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. та доплати до мінімального розміру страхового внеску, зроблену за 2004 р. у розмірі 1958,00 грн., починаючи з 13.07.2018 р.
Суд зазначає, що дана адміністративна справа не належить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та має незначну складність.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями ст.ст. 258, 262 КАС України, якою унормовано що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Зважаючи на наявність відзиву на позовну заяву та те, що тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі сплинув, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 13.07.2018 року позивачу призначено пенсію за віком в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, правонаступником якого на даний час є Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області. Після призначення пенсії позивач дізнався, що йому згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідачем не було враховано страховий стаж за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року, також не було враховано суму доплати до мінімального страхового внеску за 2004 рік. Оскільки в період з 03.07.2003 року по 05.01.2015 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на умовах сплати єдиного податку та перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як платник єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у місті Первомайськ Луганської області, для підтвердження неврахованого страхового стажу позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з відповідною заявою. Листом від 13.08.2018 року №10804/04-03 ГУ УПФУ в Луганській області повідомило, що згідно інформації, яка міститься у відомостях про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, позивач надавав звіти за періоди 2003-2006, 2008-2009 роки з кодом типу ставки 8 (єдиний податок) та за 2004 рік, травень-грудень 2009 року з кодом типу ставки 12 (доплата до мінімального страхового внеску), у системі Веб ОССВ картка доплачувана за 2004 рік відсутня, звіти за звітні періоди 2003, 2005, 2006 роки за формою «Індивідуальні відомості про заробіток (дохід, податок) патент» («Індані-СПД») позивачем надані невірно. Також роз'яснено позивачу, що зарахування страхового стажу можливо при наданні позивачем коригуючихзвітів на підставі перевірки, якубуде проведено за умови надання заяви до головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (відділ організації та координації контрольно-перевірочної роботи) щодо проведення перевірки, згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 №25-2. У зв'язку з тим, що у позивача не збереглися власні екземпляри звітів, що подавались до органів ДПІ у 2004-2006 роках, а також неможливістю отримати з архівів органів ДПІ зданих звітів, так як місто Первомайськ Луганської області перебуває на території, що тимчасово непідконтрольна владі Україні, то надати корегуючи відомості, як того вимагали органи Пенсійного фонду на даний час не вбачається можливим. На думку позивача, враховуючи те, що дані в Реєстрі формуютьсяна підставі поданих звітів та сплачених страхових внесків страхувальниками, то сам факт відображення сумзаробітку та доплат вже підтверджує саму сплату таких внесків позивачем, що свідчить про те, що внаслідок незаконної бездіяльності відповідача, позивач не отримує пенсію у повному обсязі з 13.07.2018 року.
Представник відповідача надав до суду відзив на адміністративний позов, якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву вказав, що з 13.07.2018 року позивачу призначено пенсію за віком. Згідно даних форми ОК-5 про Індивідуальні відомості ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року та за 2004 рік по коду типу ставки 12 не зараховані до страхового стажу, так як відсутня сплата страхових внесків. Зарахування страхового стажу можливо при наданні позивачем коригуючих звітів на підставі перевірки, яку буде проведено за умови надання заяви до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перевірки, згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 року №25-2.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в період з 03.07.2003 року по 05.01.2015 року позивач здійснював підприємницьку діяльність на умовах сплати єдиного податку та перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як платник єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у місті Первомайськ Луганської області.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 19.01.2018 року №836, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Вовчанської районної державної реєстрації.
З 13.07.2018 року позивачу призначено пенсію за віком в Чугуївському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, правонаступником якого на даний час є Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області.
Позивач вважає, що йому згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідачем не було враховано страховий стаж за період з 01.04.2005 року по 31.12.2006 року, також не було враховано суму доплати до мінімального страхового внеску за 2004 рік.
З метою підтвердження неврахованого страхового стажу позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з відповідною заявою.
Листом від 13.08.2018 року №10804/04-03 ГУ УПФУ в Луганській області повідомило, що згідно інформації, яка міститься у відомостях про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, позивач надавав звіти за періоди 2003-2006, 2008-2009 роки з кодом типу ставки 8 (єдиний податок) та за 2004 рік, травень-грудень 2009 року з кодом типу ставки 12 (доплата до мінімального страхового внеску), у системі Веб ОССВ картка доплачувана за 2004 рік відсутня, звіти за звітні періоди 2003, 2005, 2006 роки за формою «Індивідуальні відомості про заробіток (дохід, податок) патент» («Індані-СПД») позивачем надані невірно. Також роз'яснено позивачу, що зарахування страхового стажу можливо при наданні позивачем коригуючихзвітів на підставі перевірки, якубуде проведено за умови надання заяви до головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (відділ організації та координації контрольно-перевірочної роботи) щодо проведення перевірки, згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 №25-2.
Аналогічну інформацію позивач отримала згідно листа Чугуївського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області №82-Б/1 від 12.04.2019 року.
Також в матеріалах справи міститься лист ГУ УПФУ в Луганській області №11925/08-03 від 05.09.2018 року на запит позивача щодо проведення перевірки для підтвердження страхового стажу, зі змісту якого вбачається, що позивачу вкотре було роз'яснено, що відповідно до вимог п.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-У підставою для здійснення позапланової перевірки є письмова заява суб'єкта господарювання та оригінали первинних документів, які використовуються при перевірці. А саме, квитанції про сплату єдиного податку та доплати до мінімального страхового внеску за період підприємницької діяльності позивача. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995 №88 в разі пропажі або знищенні первинних бухгалтерських документів посадові особи повинні повідомити про це правоохоронні органи, встановити перелік втрачених документів та розпочати їх відновлення.
Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли виключно з питання незарахування відповідачем страхового стажу за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р. та доплати до мінімального розміру страхового внеску, зроблену за 2004 р. у розмірі 1958,00 грн., ОСОБА_1 , починаючи з 13.07.2018 р., тобто з часу призначення пенсії.
Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у ст.36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 21 Закону №1058-IV врегульовані питання персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частиною першою статті 21 цього Закону передбачено, що персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Відповідно до ч.2 ст.21 Закону №1058-IV, на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.
Згідно п.1 ч.2 ст.22 Закону №1058-IV, відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом, надання застрахованій особі на її вимогу або у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», надання страховим організаціям, що здійснюють страхування довічних пенсій, надання аудитору, який відповідно до цього Закону здійснює аудит Накопичувального фонду, обміну інформацією з централізованим банком даних з проблем інвалідності.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ч.1 ст.40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.1998 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до п.5 Положення №794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).
Пунктом 6 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови.
Згідно п.7 Положення №794, уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.
Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за №998/6189 (далі-Інструкція) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
З аналізу наведених вище норм убачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).
Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.
Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017, розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнено пунктом 3-1, яким встановлено, що до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону включаються періоди, зокрема з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Системний аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).
Разом з тим, органи Пенсійного фонду України наділені компетенцією здійснювати перевірку відомостей про особу, зокрема при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для призначення їй пенсії і реалізація такого обов'язку покликана забезпечити непорушне конституційне право кожного на пенсійне забезпечення.
У свою чергу, законодавчо визначеною умовою для врахування періоду трудової діяльності особи, яка в проміжок часу з 2000 по 2017 рік займалася підприємництвом, для його страхового стажу є сам лише факт сплати ним страхових внесків, незалежно від їх розміру.
При цьому, позивачем не надано ані до органів Пенсійного фонду України, ані до суду доказів сплати страхових внесків.
Суд критично відноситься до наданої позивачем довідки Головного управління ДФС у Луганській області від 20.03.2019 року №ФОП-1650/12-32-50-06, оскільки вказана довідка підтверджує факт відсутності у позивача заборгованості з податків і зборів та єдиного внеску згідно даних ІТС "Податковий блок". При цьому, до повноважень Головного управління ДФС у Луганській області не входить облік страхових внесків та визначення страхового стажу для призначення пенсії.
Таким чином, позивачем не надано належних доказів сплати страхових внесків за спірні періоди.
При цьому, судом встановлено, що позивачу ГУ УПФУ в Луганській області та відповідач повідомляли позивача, що зарахування страхового стажу можливо при наданні позивачем коригуючихзвітів на підставі перевірки, якубуде проведено за умови надання заяви до головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області (відділ організації та координації контрольно-перевірочної роботи) щодо проведення перевірки, згідно постанови Правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 №25-2.
Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 №25-2 установлено, що: облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6 “Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за № 1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 “Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152; відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою платника.
Судом встановлено, що з моменту роз'яснення порядку підтвердження страхового стажу 13.08.2018 року, позивачем не вжито жодних заходів щодо звернення до головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області щодо проведення відповідно перевірки та не надано до суду доказів відповідного звернення.
Окрім цього, позивачем не надано доказів в спростування фактів того, що Звіти за звітні періоди 2003, 2005, 2006 роки за формою «Індивідуальні відомості про заробіток (дохід, податок) патент» надані невірно або докази подання позивачем коригуючих звітів.
Таким чином суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не було допущено порушення прав позивача, дії щодо незарахування страхового стажу за період з 01.04.2004 р. по 31.12.2006 р. та доплати до мінімального розміру страхового внеску за 2004 р. вчинені відповідачем правомірно та на підставі даних персоніфікованого обліку, при цьому позивачем належним чином не підтверджено підстави для врахування вказаних періодів до страхового стажу при призначенні пенсії. Підстави для задоволення позовної вимоги відсутні.
Позовна вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за період з 01.04.2005 р. по 31.12.2006 р. та доплати до мінімального розміру страхового внеску, зроблену за 2004 р. у розмірі 1958,00 грн., починаючи з 13.07.2018 р., є похідною та також не підлягає задоволенню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 04.02.2020 року.
Суддя Біленський О.О.