Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
03 лютого 2020 р. № 520/12852/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 26 вересня 2017 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 26 вересня 2017 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 26 вересня 2017 року. З приводу вказаного питання позивач звертався до відповідача, проте листом був повідомлений, що нарахування індексації за вказаний період не проводилось. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 03.12.2019 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках, оскільки у спірному періоді у відповідача був відсутній достатній об'єм бюджетного асигнування, який би дозволив нарахувати, крім основних складових грошового забезпечення, індексацію згідно Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
У позовній заяві позивачем вказано, що він з 03.06.1994 року по 26.09.2017 року проходив військову службу в Збройних Силах України, а саме у військовій частині НОМЕР_1 , де отримував грошове забезпечення відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Також позивачем вказано, що він є ветераном війни - учасником бойових дій і пенсіонером Міністерства оборони України, на підтвердження чого до матеріалів позовної заяви було долучено копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 24.02.2005 року.
Наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по особовому складу від 12.09.2017 року №169 позивача було звільнено з військової служби у запас за підпунктом “і” (які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту) відповідно до п.а ч. 6 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”. Також наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2017 року №66 позивача виключено з списків частини з 26.09.2017 року.
У позовній заяві позивачем вказано, що у період з 01.01.2015 року по 26.09.2017 року ним не було отримано індексації грошового забезпечення, що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 25.11.2019 року №10/1359.
Так, матеріали справи свідчать, що позивач 08.11.2019 року звернувся із заявою до командира військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату сум індексації грошового забезпечення за період з 2015 року по 26.09.2017 року.
Суд зазначає, що матеріали справи містять лист від 25.11.2019 року №10/1359, яким позивача повідомлено, що відповідно до п.6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 зі змінами, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати. Також вказано, що проведення індексації грошових доходів населення у тому числі грошового забезпечення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. При цьому, вказано, що індексація не є обов'язковою складовою грошового забезпечення, оскільки не входить до його складу.
Вважаючи зазначену бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 КЗпП України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Як передбачено приписами ч.3 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із положеннями ст. 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно з приписами ст. 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Як передбачено положеннями ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно із приписами п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Відповідно до приписів ч.2 ст. 8 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.
Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено прожитковий мінімум на 2015 рік на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2015 року - 1176 гривень, з 1 вересня - 1330 гривень.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", прожитковий мінімум для відповідних соціальних і демографічних груп населення на 2016 рік та в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 01.01.2016 року 1378 гривень, з 01.05.2016 1450 гривень, з 01.12.2016 1600 гривень.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", прожитковий мінімум для відповідних соціальних і демографічних груп населення на 2017 рік та в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить: з 01.01.2017 року - 1600 гривень, з 01.01.2017 1684 гривні, з 01.12.2017 - 1762 гривні.
Згідно із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 15.10.2013 р. № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Як передбачено приписами ч.2 ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
З врахуванням вищевикладеного суд зазначає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Зазначена позиція суду узгоджується і висновками Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Так, під час розгляду справи судом зі змісту відзиву на позов встановлено зазначення представником відповідача доводів того, що за вказаний позивачем у позові період до відповідача не надходило бюджетних асигнувань на виплату індексації.
При цьому, зі місту листа №10/1359 від 25.11.2019 року, направленого у відповідь на заяву позивача, вбачається, що виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється у межах коштів установ та організацій, передбачених на цілі.
Суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України не надано жодних доказів або пояснень стосовно обставин невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2015 року по 26.09.2017 року.
При цьому, доводи представника відповідача стосовно відсутності кошторисних призначень щодо виплати індексації у спірний період, не можуть бути враховані судом як належні, оскільки відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.02.2019 по справі №820/6514/17.
З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 26 вересня 2017 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2015 року по 26 вересня 2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.