Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
22 січня 2020 р. справа № 520/11214/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Василенко А.А.,
представника позивача - Кокарева Е.О. (ордер серія ХВ№1885 від 22.08.2019),
представника відповідача - Зекової С.П. (довіреність №8289/9/20-40-08-02-01 від 10.12.2019)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" (вул.Сумська, буд.128-А, м.Харків, 61023, код ЄДРПОУ 23760015) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкові повідомлення-рішення №00000241421, №00000251421 від 27.05.2019 Головного управління ДФС у Харківській області у повному обсязі;
- стягнути з відповідача судові витрати, розрахунок яких буде надано суду у строк передбачений ст.139 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.04.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області складено акт №1419/20-40-14-21-08/23760015 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" за липень 2017 року, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" за жовтень 2017 року, ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" за листопад 2017 року, ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР" за грудень 2017 року, ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ" за травень 2018 року, ТОВ "КІМЕНС" за серпень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг)", на підставі якого 27.05.2019 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №00000241421, №00000251421. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження управління є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій.
Представником Головного управління ДПС в Харківській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що викладені в акті №1419/20-40-14-21-08/23760015 від 25.04.2019 судження Головного управління ДФС у Харківській області про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентами позивача. На думку Головного управління ДПС у Харківській області, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 №00000241421 та №00000251421 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Ухвалою суду від 28.10.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 10.12.2019 року замінено відповідача по справі на Головне управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою суду від 23.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
Представник позивача - Кокарев Е.О. (ордер серія ХВ№1885 від 22.08.2019), прибув у судове засідання, наполягав на задоволенні позову, посилаючись на доводи викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Зекова С.П. (довіреність №8289/9/20-40-08-02-01 від 10.12.2019), у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" (код - 23760015) 11.12.1997 пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №14801200000021896 .
На обліку як платник податків підприємство перебуває в Головному управлінні ДПС у Харківській області.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі наказу від 11.04.2019 №2684 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПРОЕНЕРГОБУД" (податковий номер 23760015), а також направлень від 12.04.2019 №3610, №3611 виданих Головним управлінням ДФС у Харківській області, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41.1 ст.41, п.61.1, 61.2 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД", код ЄДРПОУ - 23760015, з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІЙ ПЛЮС" (податковий номер 41104485) за звітний період декларування ПДВ липень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (податковий номер 41163865) за звітний період декларування ПДВ жовтень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЛАЙ ПЛЮС" (податковий номер 41573027) за звітний період декларування ПДВ листопад 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ЕНЕРГОДАР" (податковий номер 41587181) за звітний період декларування ПДВ грудень 2017 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕТА СОЮЗ" (податковий номер 39651857) за звітний період декларування ПДВ травень 2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "КІМЕНС" (податковий номер 41673700) за звітний період декларування ПДВ серпень 2018 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг)".
Результати перевірки оформлені актом №1419/20-40-14-21-08/23760015 від 25.04.2019 (том 1 а.с.25-60).
За висновками перевірки, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД", порушено:
1) абз. "а" п.198.1, абз. 1 і 2 п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкового кредиту всього у сумі 140097,64 грн., в томц числі за липень 2017 року в сумі 10820,87 грн, за жовтень 2017 року в сумі 5000,00 грн., за листопад 2017 року в сумі 1500,00 грн., за грудень 2017 року в сумі 10344,65 грн., за травень 2018 року в сумі 2182,12 грн, за серпень 2018 року в сумі 110250,00 грн. В результаті чого :
- занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 68166 грн, в тому числі за грудень 2017 року в сумі 10345 грн, за травень 2018 року 1721 грн, за серпень 2018 року 56100 грн;
- завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного 9податкового0 періоду всього у сумі 71932 грн, в тому числі за липень в сумі 10821 грн, за жовтень 2017 року в сумі 5000 грн, за листопад 2017 року в сумі 1500 грн, за травень 2018 року в сумі 461 грн, за серпень 2018 року в сумі 54150 грн.;
2) перевіркою ТОВ "ПРОЕНЕРГОБУД" не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками за звітні періоди декларування ПДВ, а саме по взаємовідносинах з: ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" (податковий номер 41104485) за липень 2017 року на суму ПДВ 10820,87 грн; ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (податковий номер 41163865) за жовтень 2017 року на суму ПДВ 5000,00 грн; ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" (податковий номер 41573027) за листопад 2017 року на суму ПДВ 1500,00 грн; ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР" (податковий номер 41584171) за грудень 2017 на суму ПДВ 10344,65 грн; ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ" (податковий номер 39651857) за травень 2018 року на суму ПДВ 2182,12 грн; ТОВ "КІМЕНС" (податковий номер 41673700) за серпень 2018 року на суму ПДВ 110250,00 грн.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 року:
- №00000241421, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 85207,50 грн., з яких 68166 грн. - за податковими зобов'язаннями, 140741,5 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с.20);
- №00000251421, яким Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" допущено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71932,00 грн. (том 1 а.с.21).
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до ДФС України.
Рішенням ДФС України №41550/6199-99-11-04-02-25 від 28.08.2019 податкові повідомлення-рішення від 27.05.2019 №00000241421 та №00000251421 залишені без змін, а скаргу ТОВ "ПРОЕНЕРГОБУД" залишено без задоволення.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №1419/20-40-14-21-08/23760015 від 25.04.2019 на відповідність вимогам ст.2 КАС України, суд встановив наступне:
Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ "АРІЙ ПЛЮС", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС", ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР", ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ", ТОВ "КІМЕНС".
За умовами договору №18//07-17 від 18.07.2017, укладеного між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" (покупець) та ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" (продавець), продавець зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених договором передати у власність покупця будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти їх та оплатити на умовах даного договору.
Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" на підставі договору купівлі-продажу №18/07-17 від 18.07.2017, у липні 2017 р. поставило матеріали на загальну суму 64925,21 грн., у т.ч. ПДВ 10820,87 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: рахунком, видатковою накладною №18/07-17 від 18.07.2017, податковою накладною №35 від 18.07.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН 15.08.2017 р., видатковою накладною №19/07-17 від 19.07.2017. Придбані матеріали є малогабаритними, не мають значної ваги та перевезені на особистому транспорті, у зв'язку з чим товарно-транспортна накладна не складалась.
Виконання зобов'язань ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" підтверджується договором переуступки права вимоги №08-08/17 від 08.08.2017 р., підписаний новим кредитором - ТОВ "ЕЛЬФОРС", кредитором - ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" та боржником - ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД", за умовами якого ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" (кредитор) передає, а новий кредитор (ТОВ "ЕЛЬФОРС") приймає на себе право вимоги першого з погашенням суми боргу, який виник на підставі договору №18-07/17 від 18.07.2017, що укладений між кредитором та боржником (ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД").
Пунктом 3 договору переуступки права вимоги встановлено, що боржник зобов'язується сплатити борг новому кредитору в порядку та на умовах, визначених даним договором . Сума боргу складає 67304,80 грн. (том 1 а.с.92-93).
Сплата грошових коштів новому кредитору підтверджується платіжним дорученням №1010 від 08.08.2017 р. на суму 67304,80 грн. (том 1 а.с.91).
ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" постачальник є платником ПДВ з 01.03.2017, за фактом вчинених господарських операцій надавав до ДФС податкові декларації з ПДВ.
Договір купівлі-продажу №18/07-17 від 18.07.2017р. є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень законодавства.
Договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладеним.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №3 від 01.08.2017 р. (форма №КБ-2в) та відомості ресурсів до зазначеного акту, придбані будівельні матеріали у подальшому використано під час виконання робіт по об'єкту - Каналізаційна насосна станція №1 і каналізаційний напірний колектор в м.Білопілля, згідно з договором №1/16-Т від 17.10.2016 р. та додатковими угодами до нього №1 від 26.12.2016, №2 від 19.12.2016, №3 від 01.08.2017, №4 від укладеним із Білопільською міською радою (податковий номер 04058019) (том 1 а.с.95-102).
На підтвердження реальності виконання договору між позивачем та ТОВ "АРІЙ ПЛЮС" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у липні 2017 виписувати податкову накладну на адресу позивача, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту. За таких підстав сума податкового кредиту 10820,87 грн. правомірна відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за липень 2017 р., у зв'язку з чим ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право на нарахування податкового кредиту за вказаною податковою накладною по отриманим будівельним матеріалам.
Також позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" (податковий номер 411663865), зокрема, ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" на підставі договору №10-10/17 від 10.10.2017 виконало ремонтні роботи службово-побутової будівлі станції Харків-Ліски на загальну суму 30000,00 грн., у т. ч. ПДВ 5000,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (рахунком, актом приймання виконаних будівельних робіт №1-С від 30.10.2017 (примірна форма №КБ-2в), податковою накладною №35 від 30.10.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН 09.11.2017). (том 1 а.с.129-130, 131-147).
Оплата виконаних контрагентом позивача ремонтних робіт підтверджується платіжним дорученням №1159 від 26.12.2017 р. на суму 30000,00 грн.
Договір №10-10/17 від 10.10.2017 є реально укладеним, сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень законодавства.
Договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладеним.
Вартість робіт з ремонту службово-побутової будівлі станції Харків-Ліски у подальшому було включено до собівартості ремонту будівлі побутового корпусу №1 інв.№6150100010017, які виконувалися ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" на користь Харківського відділення філії "ЦТС "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" (податковий номер 40081373) за договором №271-ПР від 11.10.2017 р. (том 1 а.с.158-162).
Реальність вчинення договору підряду №271-ПР від 11.10.2017, підтверджується наданими суду представником позивача довідкою про вартість виконаних робіт та витрат від 03.11.2017 (том 1 а.с.163), актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 від 03.11.2017 (том 1 а.с.164-167), відомістю ресурсів від 03.11.2017 (том 1 а.с.168-171), розрахунком №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 (том 1 а.с.172-174), розрахунками кошторисного прибутку (том 1 а.с.175, 176), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за жовтень-листопад 2017 (том 1 а.с.177), платіжним дорученням №1306 від 17.11.2017 на суму 120000,00 грн. (том 1 а.с.178).
Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у жовтні 2017р. виписувати податкову накладну на адресу підприємства позивача, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" в свою чергу мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту. Тому сума податкового кредиту 5000,00 грн. правомірно відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за жовтень 2017 р.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що 16.11.2017 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "РІЛАЙ ПЛЮС" договір №16-11/17, за умовами якого ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" за замовленням ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" виконало роботи по монтажу електрообладнання на об'єкті Каналізаційна насосна станція №1 і каналізаційний напірний колектор в м.Білопілля Сумської області на загальну суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1500,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами (рахунком, Актом надання послуг №5 від 20.11.2017 р., податковою накладною №5 від 20.11.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН 05.12.2017 р.). (том 1 а.с.179-184).
Виконання зобов'язань ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" підтверджується договором переуступки права вимоги №19-04/18 від 19.01.2018 р., підписаний новим кредитором - ТОВ "СІЛАНА", кредитором - ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" та боржником - ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД", за умовами якого ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" (кредитор) передає, а новий кредитор (ТОВ "СІЛАНА") приймає на себе право вимоги першого з погашенням суми боргу, який виник на підставі договору №16-11-/17 від 16.11.2017, що укладений між кредитором та боржником (ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД").
Пунктом 3 договору переуступки права вимоги встановлено, що боржник зобов'язується сплатити борг новому кредитору в порядку та на умовах, визначених даним договором . Сума боргу складає 9000 грн. (том 1 а.с.187).
Сплата грошових коштів новому кредитору підтверджується платіжним дорученням №1168 від 19.01.2018 р. на суму 9000,00 грн. (том 1 а.с.188).
Вказаний постачальник є платником ПДВ, надавав до ДФС податкові декларації з ПДВ.
Договір №16-11/17 від 16.11.2017 є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень законодавства.
Договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладеним.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №4 від 01.08.2017 р. (форма №КБ-2в) та відомості ресурсів до зазначеного акту, вартість отриманих робіт у подальшому було включено у загальну вартість робіт по об'єкту - Каналізаційна насосна станція №1 і каналізаційний напірний колектор в м.Білопілля (реконструкція), відповідно до укладеного договору №1/16-Т від 17.10.2016 р. із Білопільською міською радою (податковий номер 04058019).
Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЛАЙ ПЛЮС" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у 2017р. виписувати податкову накладну на адресу нашого підприємства, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту. Тому сума податкового кредиту 1500,00 грн. відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 р.
Стосовно фінансово-господарських взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР" (податковий номер 41587181), суд зазначає, що ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР" на підставі договору про надання послуг №15-11/17 від 15.11.2017 надало ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" послуги з використання механізмів (катків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих) для роботи в смт.Слобожанське на загальну суму 62067,90 грн., у т.ч. ПДВ 10344,65 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме, рахунком, актом надання послуг №2 від 12.12.2017 р., податковою накладною №2 від 12.12.2017 р., зареєстрованою в ЄРПН 29.12.2017 р. (том 2 а.с.3-4, 6-9).
Оплата за отримані ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" від контрагента послуги підтверджується платіжним дорученням №1164 від 04.01.2018 р. на суму 62067,88 грн.(том 2 а.с.5).
Як встановлено з наданих представником позивача доказів, договір про надання послуг №15-11/17 від 15.11.2017 є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладеним.
Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 14.12.2017 р. (форма №КБ-2в) та відомості ресурсів до зазначеного акту, вартість отриманих робіт у подальшому було включено у загальну вартість робіт по об'єкту - "Будівництво оборотних систем виробничого водопостачання, а також системи послідовного і повторного використання води, в т.ч. води, що надходить від інших підприємств" у смт.Слобожанське Зміївського району Харківської області (коригування), що виконувались на користь КП "Комунальник" (податковий номер 32572536) згідно договору №305 від 15.08.2017 р. (том 2 а.с.10-22, 25-47). Використання котків дорожніх зафіксовано в відомості ресурсів в розділі ІІІ, рядок 6.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЕНЕРГОДАР" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у 2017р. виписувати податкову накладну на адресу нашого підприємства, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною №2 від 12.12.2017, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту, тому сума податкового кредиту 10344,65 грн. відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 р.
Судом встановлено, що ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" у перевіряємий період мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ" (податковий номер 39651857). Так, ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ" на підставі договору про надання послуг №22-05/18 від 22.05.2018 надало позивачу послуги з використання механізмів (катків дорожніх самохідних вібраційних гладковальцевих) на загальну суму 13092,94 грн., у т.ч. ПДВ 2182,12 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема, рахунком, актом надання послуг №29-05/18 від 29.05.2018, податковою накладною №529001 від 29.05.2018, зареєстрованою в ЄРПН 07.06.2018 р. (том 2 а.с.51-53, 55-58).
Виконання грошових зобов'язань ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" перед його контрагентом підтверджується платіжним дорученням №1285 від 13.06.2018 р. на суму 13092,94 грн. (том 2 а.с.54).
Договір про надання послуг №22-05/18 від 22.05.2018р. є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Вищевказаний договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладеним.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 31.05.2018 р. (форма №КБ-2в) та відомості ресурсів до зазначеного акту, вартість отриманих робіт у подальшому було включено у загальну вартість робіт по об'єкту - "Ремонт твердого покриття контейнерного терміналу території ст.Харків-Ліски, інв.№6150205024033, на користь Харківське відділення Філії "ЦТС "Ліски" ПАТ "Укрзалізниця" (податковий номер 40081373) згідно договору №104-ПР від 08.05.2017 р. (том 2 а.с.59-63, 64-75). Роботи придбані у ТОВ "Верета Союз" відображено в розділі ІІІ Відомості ресурсів, рядки 5-8.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРЕТА СОЮЗ" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у 2018р. виписувати податкову накладну на адресу нашого підприємства, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною №529001 від 29.05.2018, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту. Тому сума податкового кредиту 2182,12 грн. відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за травень 2018 р.
Крім того, між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КІМЕНС" (податковий номер 41673700) укладено договір купівлі-продажу №31/08-18 від 31.08.2018р., за умовами якого ТОВ "КІМЕНС" поставило насосну станцію на загальну суму 661500,00 грн., у т.ч. ПДВ 110250,00 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме, рахунком, видатковою накладною №31-08/18 від 31.08.2018 р., податковою накладною №148 від 31.08.2018 р., зареєстрованою в ЄРПН 13.09.2018, товарно-транспортною накладною №31/8/10 від 31.08.2018 (том 2 а.с.78, 79-92).
Виконання зобов'язань стосовно оплати придбаного товару ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" підтверджується платіжними дорученнями №1382 від 18.09.2018 р. на суму 390000,00 грн. та №1389 від 01.10.2018 р. на суму 217500,00 грн. (том 2 а.с.93, 94, 95).
Договір купівлі-продажу №31/08-18 від 31.08.2018р. є реально укладеним та сторони виконали свої зобов'язання. Господарські зобов'язання за укладеним договором відповідають вимогам закону та укладені без порушень сторін.
Договір, укладений між ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" та ТОВ "КІМЕНС" в судових органах недійсним не визнавався та є реально укладених.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 30.11.2018 (форма №КБ-2в) та відомості ресурсів до зазначеного акту, вартість отриманої станції у подальшому було включено у загальну вартість робіт по об'єкту - "Будівництво оборотних систем виробничого водопостачання, а також системи послідовного і повторного використання води, в т.ч. води, що надходить від інших підприємств" у смт.Слобожанське Зміївського району Харківської області (коригування), що виконувались на користь КП "Комунальник" (податковий номер 32572536) згідно договору №165 від 14.08.2018 р. (том 2 а.с.104-113,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КІМЕНС" на час спірних правовідносин було платником податку на додану вартість, перебувало у реєстрі платників податку на додану вартість. Тобто, у відповідності до ст. 201 Податкового кодексу України мало право у 2018р. виписувати податкову накладну на адресу нашого підприємства, а ТОВ "ПРОМЕНЕРГОБУД" мало право віднести суми ПДВ за отриманою податковою накладною, зареєстрованою в ЄРПН, до складу податкового кредиту. Тому сума податкового кредиту 110250,00 грн. відображена у додатку 5 податкової декларації з ПДВ за серпень 2018 р.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.
Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.
Посилання представника відповідача у судовому засіданні на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, як доказ не підтвердження реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та його контрагентами не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.
Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.
Тобто, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Таким чином, оскільки, транспортною документацією підтверджується операція з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, то за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може свідчити про відсутність реальних господарських операцій, витрати на які позивачем віднесено до складу валових витрат, а відтак, і не може бути єдиною підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту з податку на додану вартість.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.02.2018 по справі № 816/166/15-а.
Отже, твердження відповідача на відсутність товаросупровідних документів, які б підтверджували реальне придбання товару не може бути враховане судом у своїх висновках, оскільки недоліки складання товарно-транспортних накладних, саме по собі, не свідчить про нікчемність господарських операцій, так як вказані накладні не є безумовним доказом факту поставки товару і відсутність таких накладних не може впливати на податковий кредит з податку на додану вартість за умови доведення реальності господарської операції належним чином оформленими документами.
Щодо посилання контролюючого органу к на факт нереальності вчинених господарських операцій позивача з його контрагентами на протокол допита свідка гр. ОСОБА_1 , який був засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ "Арій Плюс" від 23.12.2017; протокол допиту свідка гр. ОСОБА_2 , який був засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ "Спец-Альянс Груп" від 23.12.2017 року, протокол допиту свідка гр. ОСОБА_3 , яка була засновником, керівником та головним бухгалтером ТОВ "Рілай Плюс" від 25.12.2017 в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№32017220000000229 від 12.12.2017, які повідомили щодо непричетності до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності вищевказаних товариств, суд зазначає.
Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
Платник податків, в даному випадку позивач, не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни своїх контрагентів, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад.
Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 по справі №805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ "АРІЙ ПЛЮС", ТОВ "СПЕЦ-АЛЬЯНС ГРУП", ТОВ "РІЛАЙ ПЛЮС".
Стосовно наявності у контрагентів позивача - ТОВ "ТД ЕНЕРГОДАР", ТОВ "ВЕРЕТА СОЮЗ", ТОВ "КІМЕНС" матеріальних, трудових та інших ресурсів, які з урахуванням сутності спірних операцій, були б об'єктивно необхідними суб'єктам господарювання для їх виконання, суд зазначає, що відповідно до правової позиції, викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Аналогічний висновок закріплений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.012018 у справі №826/1250/13-а: "Крім того, колегія суддів погоджується з висновками судів, що акти про результати проведення податкових перевірок контрагентів позивача не доводять обставин, з якими відповідач пов'язує висновки акту перевірки позивача та прийняті на підставі нього спірні податкові повідомлення-рішення. Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідного для ведення господарської діяльності майна, інших матеріальних, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких підстав суд вважає, що позивачем підтверджено належне виконання сторонами договору, реальності укладеного правочинів, оскільки, на момент здійснення господарських операцій постачальники позивача були платниками податку на додану вартість, статуси постачальників позивача не заперечувались відповідачем.
Виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що зазначена сума податкового кредиту підтверджена відповідними податковими накладними. В свою чергу ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних. При цьому сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінансово - господарською документацією. Згідно зазначених податкових накладних позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.
Таким чином, на підставі наведених доказів, оцінка яким надана з дотриманням положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.
Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".
Отже, твердження відповідача суд вважає безпідставним, оскільки факт постачання та реальності здійснення господарських операцій підтверджений первинними документами наданими позивачем як під час перевірки, так і до матеріалів справи.
У зв'язку з цим дії платника, результатом яких є отримання економічної вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Тобто головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою та не підтверджуються матеріалами справи, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
В матеріалах справи відсутні докази наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при дослідженні матеріалів судової справи не виявлено.
У відповідності до ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, відповідно до пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість - прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання пітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 іншого Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент здійснення господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладиими/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючім органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податковій накладних, таке право зберігається за ніш протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Згідно п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.
Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Як слідує з наведених норм права відповідальність платника податку наступає тільки у випадку віднесення в податковий кредит сум ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням порядку заповнення податкової накладної. І будь-якого іншого додаткового підтвердження для віднесення сум ПДВ, сплачених в складі придбаного товару не потребується.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи вище наведене, беручи до уваги безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, які в подальшому слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 27.05.2019 №00000241421 та №00000251421, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами по справі правомірність формування податкового кредиту та зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення скасуванню як незаконні та протиправні.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27.05.2019 №00000241421, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 85207 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сім) 50 копійок та №00000251421 про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 71932 (сімдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять дві) гривні.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГОБУД" (61023, м.Харків, вул.Сумська, буд.128-А, код ЄДРПОУ 23760015) сплачений судовий збір в розмірі 2357 (дві тисячі триста п'ятдесят сім) грн.15 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.47, код ЄДРПОУ 43143704).
Роз'яснити, що судове рішення буде виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України; набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлений 03 лютого 2020 року.
Суддя О.В. Панченко