29 січня 2020 р. справа № 480/4927/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.
представника позивача - Подолько С.В.
представника відповідачів - Дмитренко О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4927/19
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби, третя особа: ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення Сумської митниці ДФС від 15.11.2019 № UА 805180/2019/000245/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2019 № UА805180/2019/00546. Свої вимоги мотивує тим, що 06.11.2019 у місті Гамбург (Німеччина) вона придбала у фізичної особи бувший у користуванні легковий автомобіль марки RENAULT, модель МЕGANE, рік виготовлення 2008, за договірною ціною 1150,00 EUR. Відповідач, не погодившись із заявленою митною вартістю автомобіля, прийняв рішення про коригування митної вартості з тих підстав, що позивачем не надано належний платіжний документ на підтвердження заявленої митної вартості. На думку позивача, митним брокером для митного оформлення автомобіля були надані всі необхідні документи, у тому числі підтвердження фактичної оплати за автомобіль у вигляді особистого підпису продавця автомобіля у відповідному договорі купівлі-продажу. Тому рішення про коригування митної вартості автомобіля є протиправним.
Сумська митниця ДФС подала до суду відзив на позов, в якому зазначає, що після направлення декларантом позивача до АСМО МД відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодами 101-1, 103-1, 105-2, 106-2, 107-3, 111-5, 210-1, 911-1. Серед них у профілі ризику 105-2 зазначено: «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: VFКМ2К0Н39729755, валюта - ЕUR, вартість - 5450,00». За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АСМО декларантом позивача, інспектором митниці було встановлено відсутність будь-яких документів, які підтверджують фактичну сплату за товар. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит про надання додаткових документів. Проте, додаткових документів не було надано. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості, у якому зазначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Також зазначена МД, яка була взята за основу для коригування №11А102230/2019/637331 від 24.09.2019.
Ухвалою суду від 02.12.2019 відкрито провадження по справі, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Подолько С.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідачів Дмитренко О.Д. позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 12 листопада 2019 року декларантом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС подано електронну митну декларацію №UА805180/2019/031597 (далі - МД), згідно якої відповідачеві пред'являвся до митного оформлення транспортний засіб особистого користування автомобіль легковий, бувший у використанні, марки RENAULT, модель МЕGANE, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , рік виготовлення 2008, який придбано позивачем за ціною 1150,00 EUR.
Разом з МД до Сумської митниці ДФС подано копії товаросупровідних документів, що стосуються транспортного засобу: зовнішньоекономічний договір від 06.11.2019, акт про проведення огляду № UА205110/2019/447633 від 09.11.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 -S-0-310/19-00290 від 06.11.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 27.01.2014, висновок про якісні характеристики транспортного засобу, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №UА/008/119425-19 від 11.11.2019, митна декларація UА805180/2019/0.31597 від 12.11.2019.
Проте, після направлення митної декларації до автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) для митного контролю та митного оформлення автомобіля спрацювала система управління ризиками за кодом 102-5 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: VFКМ2К0Н39729755, валюта - ЕUR, вартість - 5450,00».
За результатами перевірки товаросупровідних документів, які надіслано до АСМО декларантом позивача, інспектором митниці було встановлено відсутність будь-яких документів, які підтверджують фактичну сплату за товар. Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит про надання додаткових документів.
Проте, додаткових документів не було надано.
Тому митним органом прийнято рішення від 15.11.2019 № UА 805180/2019/000245/2 про коригування митної вартості, у якому зазначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу. Також зазначена МД, яка була взята за основу для коригування №11А102230/2019/637331 від 24.09.2019.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та карткою відмови, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України). Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України). Відповідно до ст. 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (пункт 2 частини 5 статті 54). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54). Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина 6 статті 54). Згідно з ст. 55 Митного кодексу України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини 2, 3 статті 57). Так, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів врегульований статтею 59 Митного кодексу України, якою встановлено наступне: 1. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. 2. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. 3. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. 4. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. 5. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. 6. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. 7. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що митний контроль здійснюється органом доходів і зборів лише з метою контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що після спрацювання системи управління ризиками за кодом 102-5 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: VFКМ2К0Н39729755, валюта - ЕUR, вартість - 5450,00», інспектором митниці за результатами перевірки товаросупровідних документів, зроблений висновок про відсутність будь-яких документів, які підтверджують фактичну сплату за товар. Жодних інших підстав коригування митної вартості автомобіля в оскаржуваному рішенні не зазначено. В той же час, до митної декларації був доданий зовнішньоекономічний договір від 06.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 у місті Гамбург (Німеччина) придбала у фізичної особи бувший у користуванні легковий автомобіль марки RENAULT, модель МЕGANE, рік виготовлення 2008, вартістю 1150,00 EUR. В договорі мається запис, що продавець автомобіля отримав платіж у розмірі 1150,00 EUR, про що підтвердив власним підписом. Зазначений договір купівлі-продажу автомобіля належним чином оформлений у автомобільній асоціації ADAS (Німеччина) та визнаний відповідачем, як документ, що підтверджує право власності на автомобіль за позивачем. Враховуючи, що автомобіль придбавався позивачем у фізичної особи за готівкові кошти, документом, що підтверджує фактичну сплату за товар є договір купівлі-продажу автомобіля з відміткою про отримання продавцем грошових коштів за автомобіль в розмірі 1150,00 EUR. Таким чином, суд вважає, що позивачем на підтвердження митної вартості автомобіля були надані всі необхідні документи. Жодних протиріч чи неповноти щодо визначення митної вартості автомобіля у наданих документах не існує. Тобто, позивачем подані органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Отже у митного органу, після перевірки наданих позивачем документів не було обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобіля, або відсутні у цих документах всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відсутні відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за автомобіль (частина 6 статті 54 МК України). Суд також звертає увагу на те, що посилання відповідача у відзиві на позов на нібито існуючі розбіжності в документах, не зазначені в оскаржуваному рішенні та не мають жодного відношення до визначення митної вартості автомобіля. Враховуючи викладене, суд вважає, що декларант позивача одночасно з митною декларацією в повному обсязі надав до митниці документи, які підтверджують митну вартість транспортного засобу, згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, тоді як митниця не довела, що подані декларантом позивача документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митниця не обґрунтувала та не довела неможливість визначення митної вартості за ціною контракту (методом № 1). Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Сумська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, суд вважає за необхідне визнання протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 15.11.2019 № UА 805180/2019/000245/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2019 № UА805180/2019/00546. Що стосується вимог позивача про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне. За приписами частини 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 3 частини 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертиз. Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду, позивачем був сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 29.11.2019 (а.с.4). Під час судового розгляду справи, позивачем були понесені витрати на оплату послуг перекладача в сумі 790 грн. на виконання ухвали суду про офіційний переклад на українську мову договору купівлі-продажу автомобіля. Вказані витрати підтверджуються квитанцією від 28.01.2020 (а.с.160). Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби судовий збір у розмірі 768,40 грн. та витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 790 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови - задовольнити.
Визнання протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС від 15.11.2019 № UА 805180/2019/000245/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.11.2019 № UА805180/2019/00546.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43332958) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) та витрати на оплату послуг перекладача у розмірі 790 грн (сімсот дев'яносто грн).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 03.02.2020.