про зупинення провадження у справі
21 січня 2020 року м. Рівне №460/4241/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо неврахування при розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 “Інших виплат”, з яких нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити з 08.02.2011 року розрахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 виходячи із 88 відсотків суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, до яких віднесені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації доходів та доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення(ст.39 постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року) заявлених довідкою Управління праці та соціального захисту населення від 03.11.2019 року №12, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не змінюючи дату базового місяця, який був визначений при призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 21.12.2019 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
18.11.2019 на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України розміщено інформацію про те, що до Конституційного Суду України надійшли конституційні подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III (http://www.ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-stanom-na-18-lystopada-2019-roku).
Конституційним Судом України відкрито конституційне провадження у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зокрема, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III.
Питання щодо зупинення провадження у справі регулюються статтею 236 КАС України, яка за своєю конструкцією визначає підстави для зупинення провадження у справі: обов'язкові (імперативні), встановлені частиною першою цієї статті, та не обов'язкові (визначені як право суду), що наведені в частині другій цієї статті.
За приписами пункту третього частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Відповідно до конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, останній просить визнати положення статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» (в частині поширення статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ лише на осіб, визначених в пунктах 10,12 цього розділу та не продовження дії положень статті 37-1 цього Закону щодо перерахунку призначених пенсій державних службовців) Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ, частини сьомої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-ІІІ такими, що не відповідають положенням статті 1, частини другої статті 3, частин першої, другої статті 8, частини другої статті 19, частин другої, третьої статті 22, статті 40, частин першої, другої статті 46, статті 64 Конституції України.
Судом встановлено. що з 08.02.3011 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Згідно з частиною першою статті 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993 (у редакції чинній на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Таким чином, на момент призначення позивачу пенсії законодавцем було передбачено такий вид соціального захисту та гарантій державних службовців як перерахунок їх пенсій у разі підвищення розміру.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", який набув чинності 01 січня 2015 року, положення статті 37-1 Закону №3723-XII викладені у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям був визначений у пунктах 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" №865 від 31.05.2000. Вказані норми права передбачали, що перерахунок пенсії здійснюється у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" №1013 від 09.12.2015 норми і положення, які встановлювали порядок і умови перерахунку пенсії були виключені.
З 01 травня 2016 року набув чинності новий Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10.12.2015, згідно зі статтею 90 якого, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ вказаного Закону, Закон України "Про державну службу" №3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, був визнаний таким, що втратив чинність.
У межах адміністративної справи №460/4241/19 позивач просить провести перерахунок її пенсії, яку вона отримує як державний службовець.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зупинення провадження у справі.
Керуючись статтями 236, 241, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження в адміністративній справі №460/4241/19 - зупинити до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі щодо розгляду Конституційного подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини 5/7129 (19) від 18.11.2019 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 90, підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Друзенко Н.В.